Вступні роздуми:
Дорогі браття і сестри у Христі, в Євангелії від Луки (Лк. 16, 19-31) ми читаємо притчу про життя, смерть і погребення двох людей. Їхні долі були різні за життя і різні після смерті.
Знаємо, що один з них на імʼя Лазар і знаємо, що він був бідний і жив надією, а імені іншого чоловіка не знаємо, відомо те, що був багатий і мав багато братів. Багатий мабуть пишався своєю долею життя і мабуть йому заздрили інші, але потім виявилось, що це була лише короткочасна мить, через таке життя він втратив щасливу вічність. Читати далі Слухати щодня, щоб не прийти на місце муки→
Дорогі браття і сестри у Христі, Притча «про Сівача і про зерно» може торкнути всіх, бо тут не говориться до віруючих чи ні, тут згадується про тих, хто має вуха, щоб слухати: «Хто має вуха слухати, хай слухає.»
Ми знаємо, що віра народжується від слухання. І тому важливо звернути увагу: що і кого ми слухаємо?
Зараз маємо багато пропозицій слухати. Живемо в епоху чисельних комунікацій. Колись у давнину не було так багато шуму, голосів. А тепер можемо почути будь-кого і будь-де.
Але є важливе запитання, яке слід собі поставити: кого слухати?
Бо, щоб просто заповнити тишу і слухати всіх підряд – це “нелюбов” до себе, не повага до своєї душі, ґрунту, про який згадував Ісус у притчі.
Слава Ісусу Христу! Дорогі браття і сестри у Христі!
Сьогодні, роздумуючи на вже досить відомою Притчею “Про сіяча”, запрошую ще раз звернути увагу на ці великі символи, які Ісус залишив для нас. Найперше потрібно взяти до уваги, що сівач сіє всюди.
Економічно це може видатися не зовсім правильно, бо зерно посіяне в невідповідних місцях, загинувши, не дає плоду. Але коли подивимося на символізм притчі, де ґрунт нагадує людей, то вражає, що ніхто не є виключений поза увагою Божого слова. Це слово хоче падати всюди, знаючи, що в одному місці будуть добрі плоди, а в іншому буде тільки зіпсуття.
Боже милосердя хоче обійняти всіх, але вже кожен може вирішити, що робити із цим “зерном”. Боже милосердя не бере до уваги економічні критерії, щоб можна було менше розтратити, а більше заробити. Воно керується іншим критерієм: це жертвенна любов. Любов, що хоче себе жертвувати, щоб інші жили чи мали шанс на життя.
Кожен, хто хоче стати учасником діяння Божого милосердя, має зректись пожадливої цілі заробити більше і зменшувати витрати, шкодуючи. Бо людина і її спасіння – це найцінніше, що може бути у цьому житті. Тому задля людини не вартує шкодувати милосердя, щоб завжди була альтернатива поруч із “птахами”,”терням”, “камінням”. Читати далі Зерна Божого милосердя можна прийняти від тих, хто приносить плоди→
Слава Ісусу Христу! дорогі браття і сестри у Христі, сьогодні ми чуємо дуже добре знану нам притчу про Сівача.
Це притча знана сьогодні як велике повчання віри, але коли перший раз її почули, то мабуть у кожного виникло велике здивування від почутого, тому що Ісус сказав історію зі звичного життя, яку дуже добре знали особливо ті, які мали справу із землеробством. Що нового Він міг сказати їм у тому, в чому вони краще розумілись від Нього, сина теслі? Читати далі Тоді, коли зерно, сівач, грунт відкривають Тайни Царства Божого→
Дорогі браття і сестри, притча ”Про сівача”, котрий сіє добре зерно у різну землю розкриває таємницю діяння Божого слова у нашому житті. Зерно однакове, але у різному ґрунті дає різні плоди, або ж взагалі їх не дає.
Різні люди у храмі по-різному реагують на зерна Божої благодаті, та й ми самі можемо зауважити як міняється у різний час ”ґрунт” нашої душі і відносно цього міняється наше життя.
Все це привертає нашу увагу до того, щоб ми були уважні у час сівби Божого слова, яке хоче не тільки торкнутися нас поверхнево, але увійти в середину нашого життя і жити там. Читати далі Бог – це Живе Слово, яке хоче жити, даючи життя→
Вступні роздуми:
