Хай Бог тебе благословить

Мій тиждень починається з дня Воскресіння, з освячення! А твій?

Дорогі браття і сестри у Христі, ми увійшли в Різдвяний піст, який має на меті приготувати нас через очікування до великого Торжества – Різдва нашого Спасителя! Ізраїльський народ довгими століттями чекав на при прихід Месії, а ми маємо ласку бути тими, котрі вже живуть радістю Його приходу. Тому для нас Торжество Його народження – це велике вшанування і вдячність Богу за вияв любові до Людства у приході Свого Сина, нашого Месії.

Очікування – це вияв нашої віри

Колись ізраїльський народ очікував народження Месії, а ми тепер також перебуваємо в очікуванні, але вже Його другого приходу! Зауважмо: хто чекає, той постійно звертає свої думки і свої вчинки до одного – до зустрічі! Можемо спостерігати, як людство живе у забутті Бога і вже не чекає, не прагне цієї зустрічі. Відповідно до цього люди живуть так, ніби Бога немає і ніколи вже не буде серед них. Прикро, але тепер християнські свята перетворились в очікування різних розваг та матеріальних дарунків. Тепер це стало більше культурним надбанням, ніж духовним скарбом, який приносить Спасіння. Деякі вже звичаї набули гріховного забарвлення.

Ми, християни, що живемо у цій культурі, маємо особливе покликання пригадувати про правдиве значення Християнських Свят, ми покликані пригадувати про Добру Новину, яку принесло нам народжене Святе Дитя: з нами Бог! Бог є з Нами!
Ми пригадуємо про подію і ми її Святкуємо!

Особливим свідченням нашої віри є Святкові дні, Неділі, Особливі духовні періоди: як піст, Різдвяний час та інші. У ці дні ми збираємося разом і підтримуємо один одного у вірі, ще й іншим людям даємо свідчення нашої віри в Бога! Цим ми промовляємо: з Нами є Бог!

Але все ж залишається відкритим запитання: чи всі наші святкування є в дусі Святого Євангелія, як учив нас Ісус? Прочитати все »

Дозволяти і забороняти в Любові і задля Любові

Дорогі браття і сестри, роздумуючи над уривком Євангелії (Лк 13:10-17) про жінку, яка 18 років була зв’язана хворобою, звертаємо увагу на тих, котрі прикриваючись законом, осудили вчинок Ісуса. Але насправді, неправильне розуміння закону привело до осуду, абсурду і навіть творення гріха. Начальник синагоги прирівняв вияв любові до якоїсь роботи, став обурений від повернення людьского способу життя людині, а може використав закон, щоб прикрити своє особисте невдоволення! Читаємо: ”Тоді начальник синагоги, обурений, що Ісус оздоровив у суботу, озвався і мовив до народу: «Шість день є, коли маєте працювати; тоді, отже, приходьте й оздоровляйтесь, а не в день суботній.»”
Згідно закону Мойсея людина мала строго вшановуати суботу, бо на кінець Свого творіння Бог спочив у суботній день. Тому за прикладом Бога у цей день не можна було нічого робити, що було б пов’язано із творенням нового. Цей день має бути посвячений на Боже.
Ось тут і запитання: уздоровити людину, допомогти людині, послужити їй як вияв любові – хіба це гріх, хіба це переступ закону? Ісус приводить приклад: давати їсти тваринам, то можна, а вже допомогти людині, яка була принижена дияволом – ні? Прочитати все »

Сказати Богові “ні” – це виявити свій егоїзм?

Дорогі брати і сестри у Христі, в Євангелії від Луки (Луки 14, 16-24) ми читаємо розповідь про чудесну гостину, до якої були запрошені спочатку достойні, а потім ті, які прийняли ласку від царя.
Це притча нагадує нам про наші відносини із Богом.
Для декого Бог є далекий і незнаний. Якого потрібно боятися і тримати на віддалі, інколи турбувати і задобрювати, щоб не було гірше. Дехто у своїх відносинах зробив зміни і відкрив для себе Бога, як дуже близького і визнав Його всюдиприсутність. Але залишається незмінним факт, що наші відносини із Богом часто змінюються: ми то наближаємось, то віддалюємося. Інколи хочемо посвятити Йому все життя, а інколи не находимо і декілька хвилин, щоб побути тільки з Ним. Від чого це залежить? Прочитати все »

Хто любить, той не шукає оправдань

Дорогі браття і сестри у Христі, об’єднані в любові до Бога, у Євангелії від Луки 14, 16-24 Ісус оповідає нам притчу про одного чоловіка, котрий запросив до себе найближчих йому, але вони не прийшли. Тоді він запросив незнайомих і ті подарували йому свій час та розділити з ним його радість.
Чому не прийшли ті, до кого він звернувся найперше, ми знаємо і знаємо також те, що господар пошанував їхній вибір. Мабуть, нелегко було почути їхні оправдання і прийняти їхнє рішення, але він це зробив. Так є, прийняти рішення іншої людини – це перш за все пошанувати її свободу і цим же виявити до неї свою любов. Прочитати все »

Не буває людини повністю поганої, завжди у ній є частинка доброти, молосердя…але, куди вона скерована?

Дорогі браття і сестри, уривок із Єванглеії від Лк 13:10-17 підкрреслює наскільки є велика Божа Любов до людини, що ставить добро для людини вище усіх законів, навіть тих, які стосуються Бога. Робимо висновок, що Божі закони створені для людини, а не людина створена, щоб лише виконувати їх. Прочитати все »