Хай Бог тебе благословить

Об’єднані в нещасті, розділені у щасті?

Дорогі браття і сестри у Христі, розповідь про зцілення 10 прокажних показує нам як вдячність є піднесена до ознаки віруючої людини!
Віруюча людина завжди живе почуттям вдячності перед Богом і ближніми, вона цим визнає важливість кожного з них у своєму житті. Невдячна людина показує, що інші їй непотрібні і те, їй зробили, вона могла сама собі зробити і бути ні від кого залежною. Адже той, хто дякує, той визнає свою несконалість і важливість отриманої допомоги!
А які ми є: вдячні чи невдячні?
Але відповідь має бути розважлива і не поспішна, бо вдячність стала різною…
Тепер вдячність стала лише елементом етичного виховання. Ще змалку батьки вчать дитину повторювати слово: дякую. Як ми радіємо, коли мала дитина ледь-ледь вимовляє це слово! Батьки цим пишаються… Лише з часом ми розуміємо, що сказане крізь зуби це слово, має зовсім інший зміст. Тому навчити вимовляти це слово є недостатньо, щоб показати благі почуття.

Прочитати все »

Ісусе, Наставнику, змилосердися над нами! А що буде далі?

Дорогі браття і сестри, 10 прокажних молитовно благали про Боже милосердя над ними. Господь змилувався над ними і мить зцілення настала.
З продовження історії бачимо, що не всі повернулись, лише один забажав подякувати і воздати хвалу Богові. Вдячність – це вияв пошани і вияв прийняття милосердя.
Бог нам багато виявив Свого милосердя і далі виявляє його щодня. Як ми виявляємо Йому нашу вдячність?
Одна із форм вдячності – це принести радість. Як ми приносимо радість нашому Небесному Отцю? Прочитати все »

Вдячність – пам’ять про доброту, яку ти відчув на собі

Дорогі браття і сестри у Христі, історія в Євангелії від Луки нам описує дивну подію, у якій показано Божу любов до потребуючих людей і дивну поведінку тих, котрі отримали те, що хотіли, але чомусь не прийшли навіть подякувати (Лк 17. 12-19)
Зрозуміти прокажених ми можемо, а от найти якусь оправдовуючу причину на їхню невдячність, нам вже важче, а хіба є якесь оправдання на невдячність? Вдячність – це підтвердження пам’яті про отриману доброту, це визнання ласки і милосердя, що отримали.
Просити – це природній інстинкт
Від самих перших хвилин життя дитина виявляє свої потреби і у різний спосіб просить: плаче, простягає руки, ласкаво вдивляється… Прочитати все »

А де ж інші? Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?

Дорогі браття і сестри у Христі,  у сьогоднішньому уривку Єванлелії (Лук. 17,12-19) ми бачимо ненормальну ситуацію, але, на жаль таку, яка часто трапляється між людьми: невдячність.
Не потрібно шукати віддяки. Адже сам Спаситель вчить нас робити добрі діла, не шукаючи ні слави, ні користі. Він сам Він так робив. Але зі сторони тим, хто отримує цю доброту Він нагадує, щоб пам’ятали за вдячність. Прочитати все »

Отримали чудо, але чи отримали спасіння?

Дорогі в Христі,  історія про уздоровлення прокажених пригадує нам про велику Любов Христа до людини і важливість нашого спасіння.
Прокажені не мали життя серед людей
Бути прокаженим того часу, означало не тільки бути хворим на невиліковну хворобу, але ще й бути позбавленим життя у суспільстві. Прокажені були приречені на загибель ще й тому, що бути тілесно і душевно хворими. Христос повертає їм життя  тілесне і суспільне. Після уздоровлення вони могли жити в повноті не тільки у своєму тілі, але ще й у суспільному тілі того часу! Не дивно, що "Один же з них, побачивши, що видужав, повернувся, славлячи великим голосом Бога."

Прочитати все »