Хай Бог тебе благословить

Про Доброго батька і Його синів i про те, а чому неподібні до свого батька?

Дорогі браття і сестри, ми продовжуємо приготовлятись до Великого посту, до особливої пори нашого покаяння. Це чергова нагода звернути увагу на те, чи ми йдемо стежками нашого життя у правильному напрямку. Бо гріх – це зійти з правильної дороги, це відвернутись від Бога і шукати собі іншої цілі, намагаючись бути кимось іншим.

 Ми, християни, обʼєднуємось у цьому спільному ділі, щоб підтримати один одного і ще більше відчути, що ми не самі. Маємо нагоду разом звернути увагу на те, чи ми часом не зхибили і не зійшли з дороги спасіння, а навіть, якщо й так сталось, то можемо спільними стараннями навернулись.

Покаятись інколи здається неможливим, але це стається тоді, коли покладаємось лише на свої сили. В одинокості криється прихована небезпека, яка спочатку створює ілюзію твоєї немов величі і всесильності, захоплює миттєвим поривом, а потім доводить до виснаження і безсилля. Захоплення дуже часто плутають із натхненням, що на відміну від першого  походить від Бога. 

Захоплення, походить від людини і вертається до людини, щоб дати дозу задоволення, самореалізації та почуття успішності. Такий стан не триває довго  і не має потім сталого продовження, це короткочасна дія, яка спонтанно виникає і потім безлідно згасає.  Прочитати все »

Після Зустрічі в любові, хочеться ще раз зустрітись

Дорогі браття і сестри у Христі, цього року Торжество Стрітення поєднується із Неділею про Доброго батька і його синів.

Історії різні, а суть одна! Обидві події поєднані із зустріччю в Любові!

Коли Ісуса приносять до храму за звичаєм, то в незвичний спосіб там відбувається інша подія – зустріч праведних людей із Живим Волоченим Богом.
А в притчі, коли син вертається додому за звичаєм він мабуть мав би мати покарання, але відбувається інша подія – зустріч праведного батька із живим сином і була нагорода.

Обидві події нам говоряться про важливість зустрічі в Любові.

Адже зустріч – це жест любові, це не просто бажання побачити іншого, це посвятити свій час і увагу іншій людині. Це сказати – ти мені є важливий, ти вартуєш моєї уваги і мого часу.

На превеликий жаль ми все менше знаходимо час на зустріч один одному. Щось ненормальне прийшло у наше життя і замінило нам живу зустріч. Колись це була робота і всі були зайняті, а тепер добавилась ще й техніка, віртуальний світ. Ми доходимо до висновку, що нам бракує часу… а може не часу?
Може бракує сміливості сказати: стоп! І тоді зважити: що є на першому місці в моєму житті?

Прочитати все »

Батько один, а ставились до Нього по-різному? А які у тебе відносини з Богом?

Дорогі браття і сестри у Христі, розповідь про Доброго Батька і двох синів(Євангеліє від Луки 15, 11-32) нам пригадує про наші відносини з Богом.

Які ці відносини з Богом? Поверхові чи глибокі, щирі чи формальні, бажані чи «натягнуті»?

Дехто каже, що він вірить в існування Бога, але має трудності довіритись Його Святій волі. Інший кажеш, що ходить до церкви, молиться, але відчуває, що цього недостатньо, щоб відчути присутність Бога і почути Його голос. А ще інший зізнається, що має трудність поєднати запрошення Бога до святості із неможливістю виконати заповіді у такому грішному світі.

Багато залежить від того, які є наші відносини з Богом, хто Він для нас, ким ми себе відчуваємо перед Ним. Прочитати все »

Жили двоє в одному домі, а з яким батьком?

Дорогі браття і сестри у Христі, ми робимо наступний крок до особливої пори благодаті у Великому пості, коли ми разом будемо старатися більше пізнати Божу любов до людини. Молимось про це і йдемо до цього пережиття.
Ми всі відчуваємо любов від Бога?
Сьогодні свята Церква закликає звернути нашу увагу на історію про двох братів, які жили в домі одного Батька.
Відразу бажаю звернути вашу увагу на те, що діти жили під одним дахом, в одному домі одного батька, але складається враження, що їхня думка про дім, про батька були дуже відмінні від дійсності?
Мене віддавна переслідувало питання: Як можна відійти від такого люблячого батька? Батька, який готовий віддати все своє майно дітям, ще при житті. Батька який, шануючи свободу дитини, не перечить, щоб та покинула рідний дім? Батька, який залишається авторитетом і любов’ю при будь-яких обставин. Як можна покинути такого батька? А може молодший син пішов не від батька, а від брата? І батько, знаючи про те, який вплив старший брат має на молодшого, навіть сприяв, щоб сталось те, що сталось.
Як ми відчуваємо ставлення нашого Бога до нас?
Якщо ми всі пізнаємо Божу доброту, то чому серед нас є такі, які явно нагадують “Старшого брата”, а є ті, котрі відчувають, що щось не так має бути у відносинах з Богом. Саме такі відважні і правдиві ризикують вийти з надуманого міфу про Бога і шукають правдивий духовний досвід Бога, зустрічі з Ним. Прочитати все »

Це правда, що ми можемо бути бездоганними у вчинках, але недосконалими в любові?

Дорогі Браття і сестри у Христі, наступним кроком у приготуванні до Святого Великого посту  будуть роздуми над притчею про Доброго батька і його синів(Євангеліє від Луки 15, 11-32.).
Безстрашна доброта батька показує його велику любов до його синів. Батько не боїться втратити майно,  його діти йому важливіші.  Він навіть готовий пожертвувати своє майно, щоб зберегти любов між любленим сином.

Де є любов, там нема страху. Тому в часі всієї історії ми бачимо батька спокійним, без тривоги та переживань. Він не мав страху втратити своє майно і довірити його сину, не мав страху відпустити недосвідченого сина в далеку дорогу, не мав страху прийняти його, не було і страху вийти до старшого сина та бути приниженим перед ним. Люблячий батько не має страху, бо любить. То ді ж чому батьки мають страх перед дітьми, а діти перед батьками? Чому батьки переживають і клопочуться, нервують та бентежаться? Де ж є та любов, що проганяє страх? Прочитати все »