Багато людей приходять у храм і роблять одне і теж: моляться. Сьогоднішня історія про двох молільників показує, що люди можуть у своїй зовнішній поведінці бути подібними один до одного, а у середині цілком протилежними, будуть робити одне і теж, але насправді – це буде зовсім інше, навіть із протилежним результатом.
У духовному житті все має починатися із середини, від нашого серця
Читати далі Багато людей приходять у храм і роблять одне і теж: моляться. Це дійсно так є?
Дорогі у Христі, із неділею “Про Митаря і Фарисея” ми наближуємося до зустрічі із Великим Постом.
Ці дві особи, які дуже подібні до нас, наштовхують нас до думки: “Хто я є перед Богом?” Бо і ми приходимо до Божого храму і ми також молимось. Ми також відчуваємо на собі таємничість у розмові із Богом. Цій зустрічі людина промовляє з повноти свого серця до свого Творця. Людина виливає все, що є в середині. Це твориться у храмі, Домі Божому, у кожному місці, де відчуває присутність Бога і де захоче почати з Ним розмову.
Отож, хто я є перед Богом? Читати далі Хто я є перед Богом? – Митар чи Фарисей
Коли двоє зайшли у храм, то обоє зайшли у святе місце. Коли почали молитву, то обоє почали звертатися до Бога. Коли почали згадувати себе у молитві, то із повноти серця почали промовляти. Молились так, як їм підказувало серце. Кожен виливав свою внутрішність.
Наша молитва – це представлення нашого життя.
Сьогодні молитва двох молільників нас закликає пригадати і свою молитву. Нехай кожен себе запитає: яка є мою молитва? Пізнавши свою молитву, можемо пізнати своє життя із Богом. Читати далі Митар і фарисей: обоє у святому місці
Двоє в зайшли в храм і почали молитву. Один – грішник і покірно молиться про прощення, а інший – бездоганний, котрий споглядає на грішника і порівнює себе із ним. Виявилось, що це дві особи протилежні між собою.
Один, виглядає, що самолюб, бо у молитві не згадує інших, а інший, навпаки, постійно дивиться довкола і у свою молитву вплітає людей. Але чи це так є насправді, що коли згадуємо в молитві інших людей, то чинимо справедливо? Читати далі Митар і фарисей, або “Чому блаженні чисті серцем Бога бачать”
