Дорогі браття і сестри у Христі, радість Воскресіння Христа – це сила, яка перемагає все, що засмучує людину.
Смуток людини прийшов від гріха і від наслідків гріха.
Бог створив людину для радості. Коли стався гріх, то Творець не відмовився від Своєї доброї волі, щоб людина жила у радості. Впродовж людської історії Бог спасав людину від смутку земського і від смутку вічного.
Христове воскресіння – це перемога над найбільшим смутком, що приходив до людини через смертне життя. Тому смерть – це більше не панує, не ставить крапку в людському житті, бо є надія на воскресіння, бо є вже продовження.
Син Божий Своїм воскресінням відкрив ворота раю і кожен, хто взяв свій хрест і йде за Христом, може за воскреслим Сином Божим увійти в цей рай!
В історії про зустріч із Самарянкою ми згадуємо всіх, хто має смуток, хто став заручником смутку.
Смуток може бути з різних причин. Переважно – це вираз нашої невдоволеності. Ми можемо засмучуватись від того, що сталось, від того, що зараз переживаємо і, навіть, від того, що може ще статись. Смуток можемо зауважити і в маленьких дітей. Але на відміну від дорослих, діти стараються швидко покинути цей стан і повернутись до радості.
А дорослі можуть затягувати смуток. Вся справа в тому, що  назбируються різні невирішені справи, накопичуються невдоволення і людина звикає, що на її обличчі  вираз постійної засмученості, а інколи ми жартуючи кажемо “серйозності”.
Факт, що радість, на превеликий жаль, стає рідкістю, чимось надзвичайним.
Затяжний стан смутку вказує на відчуття безнадії, тобто,  що тут вже нічого не можна змінити до кращого. Нам важко це прийняти і ми ще більше засмучуємось. Єдиним, що залишається – це терпіти і залишити на потім: а може якось само…
Зауважмо: коли зʼявляється надія, тоді смуток нас покидає і наше серце наповнюється радістю. Читати далі Від смутку до радості, або як надія Самарянки стала запрошенням для інших зустріти Спасителя! →