Чоловік, стоячи біля стін храму, почав розказувати жарт у колі друзів, що щойно вийшли із Служби. У самому розпалі смішної історії надійшов священик і тоді уста жартівника замовкли. На здивований погляд друзів, котрі хотіли дослухати до кінця кумедну історію, він напівшепотом сказав: “не при отцеві буде сказано!” І всі знову засміялись, дивлячись в сторону священика.
Після святочного Богослужіння в день великого празника громада вітала свого духовного пастиря. Від імені усіх слово мала сказати парафіянка, яка відзначалась простотою свого характеру. Із глибоким спокоєм промовила: “У цей радісний день, Вас недостойний отче, хочемо привітати із ….” а далі вже не було чути лагідний і спокійний голос. Бо, почувши слова “недостойний отче”, хто почав шуміти, а хто голосно обурюватися, а хтось відібрав мікрофон. Радісне обличчя священика поступово набирало вираз глибокого подиву… У цей час хор стрімко заспівав “многая літа” і все якось згладилось. Читати далі Недостойний слуга Божий
Пройшло трохи часу
В одній місцевості з’явився праведний чоловік. Люди відразу запримітили його побожність. Хоча він не хотів показувати .., але скрити цього не було можливо. Храм, де він молився був далеко від місця, де жив. Тому, йдучи через ціле село, молився і готувався до богослужіння. З часом люди запримітили його молитовність і, коли зустрічали його, то просили, щоб заступався перед Богом у їхніх потребах. Дехто спеціально чекав його на вулиці, щоб зачати розмову і почути якусь мудрість.
Люди того села знали, що умови проживання цього священика були досить прості, тому дивувались від того, як він вдовольнявся тим, що має і не нарікав на життя.
Духовний пастир часто залишався у храмі на цілий день. Витрачалось багато часу на дорогу додому, тому приходив ранком і залишався до вечора.
Старші бабці зауважили те, що отець залишається без обіду. Заходячи до храму помолитись, вони завжди щось із собою приносили поїсти. Радів цьому священик і людям було приємно, що могли чимось віддячити за його доброту.
Пройшло ще трохи часу
Люди продовжували радіти духовним отцем. А одного дня у декого виникла цікава думка, яку відразу Читати далі Що робити, коли священик заслуговує «на більше»
Священик – міст між Богом та людиною, між церквою і світом, між одною людиною та іншою, між життям та смертю.
Через нього проходить все життя. Сам він, будучи учасником життя, часто стає його свідком. Читати далі Священик – міст життя людини, і для людини
На землі нас стало на одного менше. Сьогодні відійшов у вічність Дон Карло Ромайроне. Священик, котрий ціле своє життя, починаючи від дитинства, посвятив служінню Богові та людям. Останнім часом досягнув певних почестей та церковних нагород. Мав більше як 70 років і мав багато ще мрій. Зробив багато добра для людей, в останніх роках для українців в Італії. Міг ще багато чого звершити…. серце зупинилось. Зупинилось його життя. Читати далі Сьогодні нас стало на одного менше
