Коли людина вибрала гріх і з ним смерть, Бог посилає Свого Сина, щоб Він своєю смертю, погребенням поборов смерть через воскресіння. Тому Божий задум у Сині має продовження.
Читання уривку Євангелії від Марка 15, 43 – 16, 8. нам пригадує про погребення Ісуса Йосифом з Ариматеї і про жінок, які прийшли віддати честь тілу розп’ятого на хресті. Читати далі Через смерть до погребення, від погребення до воскресіння!
Дорогі браття і сестри у Христі, вже минув тиждень, як ми розпочали торжество Воскресіння, і в той знаменний день ми слухали читання початку Євангелії від Івана, починаючи із слів : ” На початку було Слово … “Ми згадували, що це “слово було в Бога” і це “слово було Бог” – це “Слово сталось тілом і замешкало між нами” і “ми бачили славу Його”! А сьогодні у наступну неділю ми є на завершенні цієї книги.
“Багато ще й інших чудес сотворив Ісус на очу своїх учнів, що їх не записано в цій книзі. А ці записано, щоб ви увірували, що Ісус – Христос, Син Божий, та увірувавши, щоб мали життя в його ім’я.”
Ці слова початку і кінця нам відкривають важливість Пасхального життя в Ісусі: через смерть і погребення до воскресіння! – увірувавши, щоб мали життя в його ім’я!
Ісус відкрив своїм життям, що не треба зупинятись на смерті і закритості на погребення, а потрібно жити надією, відкритістю на воскресіння.
Ісус спішить до апостолів, які замкнулись у хаті, немов у гробі. Були замкнені і пригнічені, були у страсі і почутті вини. Вони залишили того, кому обіцяли вірність. Чи не було часом у них і взаємне дорікання? Закритий простір тільки нагадував про смерть і про знищення. Читати далі Пасхальне життя: через смерть і погребіння, до воскресіння
В епоху штучного інтелекту, штучного мистецтва, штучного харчування, штучного все стає більше, а природного в житті людей все менше.
Природне, натуральне – від Бога, а штучне – від людини. Різниця є в тому, що Бог все створив з любові, в любові і для любові, а штучне є з причини користолюбства , вигоди і користі, і часто зводиться до того, щоб мати ідеальний результат, прибуток.
Бог, створивши природний світ, прославився у ньому, а людина у штучності зазнає сорому і неминущої небезпеки, загрози своєму існуванню.
Без сумніву, штучність не припускає можливості помилок, тому прагне до непомильності, а природність – це процес, в якому є все, в якому немає досконалості, але лише довершеність.
Коли штучність заполонить світ, буде все ідеально і непомильно, тоді зникнуть такі слова: вибач, прости, я виправлюсь, каюсь…. помилок не буде… адже в штучному непомильному і абсолютному світі є лише одна помилка – це він сам, у своїй ідеальній штучності!
Читати далі Прийшла епоха інтелекту та іншого штучного? Прийшов кінець людського?
Однієї неділі після Богослуження мама почула про катехизацію дітей при храмі і вирішила записати свою дочку, щоб та більше дізналася про Бога. І не помилилась.
Адже відразу із перших зустрічей було замітно, що маленька дівчинка була під дуже великим враженням. Завжди розказувала щось нового і цікавого. Але одного дня, коли мама зустріла свою дитину після катехизації, сталося щось дивне.
Як завжди із великим радісним настроєм дитина вийшла з храму, але тільки зустрілись свою маму, то з великим болем промовила: “Мамо, а чому ти мені не говорила правди?” Читати далі Мамо, а чому ти мені не говорила правду?
