Духовні роздуми

дорогі браття і сестри, ще минулої неділі ми чули заклик Христа про те, щоб ми не уподібнювались до поган, до тих, котрі не пізнали Бога, не пережили зустріч з Ним, тому живуть своїм життям повним турботи та самонадіяності.(Євангеліє: від Матея 6, 22-33.) Це приводить їх до глибкого почуття самотності і безпорадності в житті.
Погани можуть багато перейматися, колопотатися і так прожити ціле життя у якійсь зайнятості і врешті-решт не мати правдивої радості від життя. Шукаючи щастя, насправді віддаляються від нього, бо щастя воно вже дароване Богом, його потрібно лише прийняти, як це роблять польові квіти і птахи.
Ми будучи з поганами і живучи у цій ситемі поганський цінностей, що побудована на постійній заклопотаності, можемо спокуситись і прийняти цей спосіб життя, відкидаючи Обʼявлення Сина Божого. Наслідком цього ми поступово можемо втратити відчуття того, що ми є діти Божі, що Бог є нашим Батьком, який постійно піклується про нас.
Син Божий нас перестерігає і нагадує, що наша місія – це впливати на цей заклопотаний світ і пригадувати всім про Творця, про Його задум і про Спасіння.
Інколи погани нам можуть дати приклад 
Читати далі »

Слава Ісусу Христу дорогі браття і сестри, ось настала вже 2 неділя по Зісланні Св Духа, саме у час Торжества Пятидесятниці ми згадували про народження Церкви Святим Духом.

Церква – це духовна сім’я. Тому ми називаємо один одного брати і сестри, і всіх нас об’єднує Небесний Отець.
А ще церква – це спільнота вірних християн. Християнами називають тих, хто є учнем Христа, хто визнає Ісуса за Учителя. Християни – це послідовники, бо послідували за Христом.
Тобто спочатку йшов Ісус і за Ним, немов по його слідах, пійшли його послідовники, учні. Цей шлях ми називаємо дорогою спасіння. З апостолами пішли їхні учні, за цими учнями пішли ще інші і так вже дві тисячі років ми продовжуємо іти за Ісусом, наслідуєм Його.

В Євангелії від Матея (Євангеліє: Мт. 4, 18-23) ми читаємо про покликання перших апостолів. Ви звернули увагу, що вони відразу покинули все і пішли слідом за Ісусом? Ісус їх не переконував, не заохочував. Він лише їх покликав. А вони пішли. І це вражає, що від одного запрошення в один момент їхнє життя перемінюється. І, як ми вже знаємо, їхнє життя змінилось згодом повністю. Читати далі »

Дорогі браття і сестри у Христі, після Торжества Зіслання Святого Духа на апостолів, котрі під дією того ж Духа дали початок першій спільноті, першій Церкві, сьогодні ми запрошені пригадати одну із основних умов бути учнем Христа, бути членом Цекрви, належати до Божого народу – це вірність.
Сьогодні Церква нам пропонує уривки з Євангелії від Матея (Мт.  10, 32-33; 37-38; 19, 27-30.). І це невипадково, бо кожен з них пронизаний таким словом, як вірність. Вірність – взаємна.
Вірність нам нагадує про Єдність, про заповіт, про Союз! Все Святе Письмо пронизано цим словом і прикладом вірності Бога і людини.
Ця вірність виражається не тільки бажанням бути разом, але також вірності того, що було від початку.
Бог створив світ і людину, запросив у цей світ людину, щоб наповнювала світ цей і управляла ним. Але від самого початку, як нам оповідає Святе Письмо, і по-сьогодні ми маємо спокусу жити всупереч Божій волі і тоді порушується гармонійний устрій.
Бог постійно шукає можливості відновити втрачений звязок з людиною і постійно пропонує їй верутися до Нього, до Його задуму. Читати далі »

Христос воскрес!
Дорогі Браття і сестри у Христі, у цю неділю продовжуємо Торжество Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа! Пригадуємо, як воскреслий Ісус об’являвся своїм апостолам продовж 40 днів і утверджував їх у вірі. Сьогодні у 6 неділя після Пасхи Свята Церква звертає увагу на людей, які не є зрячі, їх називають ще ті, що перебувають у темряві.
Апостоли сьогодні порушують тему зв’язку недосконалості людини із гріхом.
Питання “Чому ми маємо трудності в нашому житті, які пов’язані із нашим тілом, душею та нашим суспільним становищем?” завжди турбувало людину. Тому що тоді поняття щастя поєднувалося із станом, коли ти не маєш трудностей.
І коли у тебе виникають найменші трудності, тоді вони тобі приносять відчуття нещастя. Але трудності є у всіх, і так виходить, що всі ми є нещасливі.
Ми навчилися порівнювати: хтось більше має трудностей, а хтось має менше трудностей. І тоді відчуття бути “щасливою людиною” до нас повернулося через те, щоб мати менші трудності ніж інші. Коли ми дивимося на людей і кажемо, яке є нещастя тих людей! Мене тільки кажемо про них, що вони є нещасливі, але також ставимо на них клеймо: що вони покарані.
Так було і з апостолами, що вони були виховані духовній культурі, що люди, які мають менші труднощі, то вони благословенні, а ті, які мають великі труднощі, це люди покарані, тому вони показують свою вину, або провину інших. Читати далі »

Христос воскрес! Дорогі браття і сестри у Христі, ісповідники радості Христового Воскресіння, що стало не тільки подією життя Ісуса, але і основою нашої віри. Ми віримо не тільки у жертву Ісуса на хресті і погребення, але віримо, що Він вокрес, що живий.
Як каже апостол Павло : Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша! 1 Коринтян 15:14.
Воскресіння є поясненням того, чому християни не мають страху  ні перед ворогами, ні перед злою силою, бо любов все перемагає. Нема страху ні перед смертю – бо кожного з нас чекає воскресіння і життя вічне.
Яка би не була ганебна смерть, чи знищення – Христос все переміг! Де є Бог, там смуток перемінюється на радість!
Памʼятаймо, що Страсна пʼятницю тривала лише один день, а подія воскресіння має відгомін на ціле наше життя, на цілу вічність. Саме Воскесіння надає нового значення усім стражданням, які стають перехідним етапом в житті людини, що має завершитися вічною радістю! Читати далі »