Духовні роздуми

Дорогі браття і сестри у Христі, котрий обʼявив нам правдиве обличʼя нашого Небесного Отця.
Подорож за Ісусом – це не просто прогулянка.
Вже котру неділю ми продовжуємо подорожувати з Ісусом. Ця мандрівка від неділі до неділі почалась від того часу, як ми почули заклик до апостолів: “Ідіть за мною”, і ми вирушили разом в цю подорож по Галілеї. Пригадуємо ці зустрічі Христа в Капернаумі, у Гадаринському краї, як він подорожував морем і багато людей і що за ним. Тому що неможливо було стримати себе бути при роботі, залишитися в своєму домі, знаючи, що там є той, хто тебе чекає. Є той який би тебе хотів прийняти таким, яким ти є: хворий, немічний, грішник, біснуватий. І всі були переконані в тому що він є той, хто тебе прийме завжди. Він не скаже тобі: я зайнятий, я не маю часу. То який який має стільки багато добра, що вистачить на всіх.
У всіх розповідях, які подають нам євангелисти, ми можемо відчути те, що Ісус хоче нам зробити особливе відкриття: пізнати правдиве обличчя Бога. Тому що пізнавши правдивий образ Бога, ми тоді пізнаємо, хто ми є насправді, відтак чому ми є такими і до чого ми покликані.
Як ми почуваємося тоді коли про нас говорять те, чим ми не є?

Читати далі »

Дорогі браття і сестри у Христі, у цю неділю ми згадуємо про те, що відбулось після того, як Ісус покинув Гадаринський край і човном повернувся до Капернауму, де сталось чергове чудо, але незвичайне – зцілення паралізованого чоловіка. Ця подія відбувається після цілої серії обʼявлень Христа і Його Божественної природи.
Євангелист Матей уміло показує звʼязок між зціленнями в Капернаумі, потім подорож морем, де проявляється сила над силами природи, а в гадариснькому краю Ісус показує могутність над злими духами, аж цілим легіоном. Складається враження, що Ісус запрошує своїх учнів у таїнство Його Божествої присутності. В Ісусі Бог показується людині дуже близько, зустрівши Христа, можна було відчути присутність Бога.

У розповіді про зцілення паралізованого чоловіка нам відкрвється ще однин знак Таїнства Божественної могутності Христа: це всесильність на гріхом.  Читати далі »

Слава Ісусу Христу!
Дорогі браття і сестри у Христі, сьогоднішній уривок з Євангелія від Матея про зустріч Ісуса з людьми гадаринського краю з однієї сторони показує нам все стан людини того часу, а другoї показує велике Боже Милосердя.
Обставини
Щоб глибше зрозуміти цей уривок, запрошую вас звернути увагу на те, що було перед цією подією.
Ісус в той час був у Капернаумі. Ми вже згадували, що Він зцілив слугу сотника, а потім тещу Петра. Того вечора прийшло до Нього дуже багато людей, щоб отримати зцілення. Чутка про Христа розносилася дуже швидко і людей ставало дедалі більше. Так могло продовжуватись і цілу ніч, а потім цілий день, а потім Христа би заблокували в одному місці, де би всі сходились і сціляли свої недуги. Мабуть Каперернаум став би якимось “духовним центром” всього ізраїльського народу. Але Христос на це не пішов. Він мав іншу місію – Він був покликаний звіщати Добру Новину по всіх околицях Святої землі – Бог є з вами!
Людство ще й дотепер шукає собі такого “бога”, який би мовчав і не рухався, але вирішував проблеми і виконував всі забаганки. Вже й друзів так шукаємо. Тому й міняємо їх швидко, якщо вони нам стають незручні і пізнаємо нажаль їх тільки як кажемо “в біді”. Читати далі »

дорогі браття і сестри, ще минулої неділі ми чули заклик Христа про те, щоб ми не уподібнювались до поган, до тих, котрі не пізнали Бога, не пережили зустріч з Ним, тому живуть своїм життям повним турботи та самонадіяності.(Євангеліє: від Матея 6, 22-33.) Це приводить їх до глибкого почуття самотності і безпорадності в житті.
Погани можуть багато перейматися, колопотатися і так прожити ціле життя у якійсь зайнятості і врешті-решт не мати правдивої радості від життя. Шукаючи щастя, насправді віддаляються від нього, бо щастя воно вже дароване Богом, його потрібно лише прийняти, як це роблять польові квіти і птахи.
Ми будучи з поганами і живучи у цій ситемі поганський цінностей, що побудована на постійній заклопотаності, можемо спокуситись і прийняти цей спосіб життя, відкидаючи Обʼявлення Сина Божого. Наслідком цього ми поступово можемо втратити відчуття того, що ми є діти Божі, що Бог є нашим Батьком, який постійно піклується про нас.
Син Божий нас перестерігає і нагадує, що наша місія – це впливати на цей заклопотаний світ і пригадувати всім про Творця, про Його задум і про Спасіння.
Інколи погани нам можуть дати приклад 
Читати далі »

Слава Ісусу Христу дорогі браття і сестри, ось настала вже 2 неділя по Зісланні Св Духа, саме у час Торжества Пятидесятниці ми згадували про народження Церкви Святим Духом.

Церква – це духовна сім’я. Тому ми називаємо один одного брати і сестри, і всіх нас об’єднує Небесний Отець.
А ще церква – це спільнота вірних християн. Християнами називають тих, хто є учнем Христа, хто визнає Ісуса за Учителя. Християни – це послідовники, бо послідували за Христом.
Тобто спочатку йшов Ісус і за Ним, немов по його слідах, пійшли його послідовники, учні. Цей шлях ми називаємо дорогою спасіння. З апостолами пішли їхні учні, за цими учнями пішли ще інші і так вже дві тисячі років ми продовжуємо іти за Ісусом, наслідуєм Його.

В Євангелії від Матея (Євангеліє: Мт. 4, 18-23) ми читаємо про покликання перших апостолів. Ви звернули увагу, що вони відразу покинули все і пішли слідом за Ісусом? Ісус їх не переконував, не заохочував. Він лише їх покликав. А вони пішли. І це вражає, що від одного запрошення в один момент їхнє життя перемінюється. І, як ми вже знаємо, їхнє життя змінилось згодом повністю. Читати далі »