Душевний спокій – це стан серця, яке довіряє Богові.
Дорогі у Христі, сьогодні маємо останню неділю приготування до Великого посту. Це особливий час – час, коли Церква ніжно, але наполегливо запрошує нас увійти в глибину свого серця. Вже наступає час великої благодаті. І ми починаємо розуміти, що одним із найбільших дарів, який сходить з неба, від Бога, є душевний спокій. Прочитати все »
Останній суд – це продовження вічного життя в любові, яке почали вже тут на землі
Дорогі браття і сестри, ми робимо наступний крок у приготуванні до Великого посту. У мясопусну неділю, яку також називаємо “Неділею про Страшний суд”, ми згадуємо про те, що буде для кожного з нас моментом істини.
Це не для того, щоб нам навіяти страх чи залякати нас, але радше запросити до пізнання правди про нас. Це чудова нагода звернути увагу на те, наскільки людяність присутня у нашому щоденному житті, щоб своїми вчинками заперечити нерозумне атеїстичне вчення: “людина людині вовк”, “зробиш добро, то воно повернеться тобі злом”, “не можеш бути для всіх добрим”. А скільки ще таких нерозумних висловів чи псевдо повчань шириться серед нас? І дехто таки спокушається на це. І що виходить з цього? Зменшується доброчинність.
Тому які би ми не були зайняті справами і який би не був поспіх, нам потрібно час від часу знизити темп життя, або й взагалі зупинитися, і пригадати минуле і звернути увагу на теперішє, щоб зорієнтуватись, як далі продовжувати жити, тобто в якому напрямку рухатись.
Піст – це чудова нагода дати собі кілька запитань! І краще дати їх зараз, щоб в час суду не було здивування. Прочитати все »
Стрітення: Зустріч у простоті та Таїнство світла
Дорогі браття і сестри, сьогодні ми єднаємося у торжестві Стрітення Господнього. Ми споглядаємо, як Йосиф і Марія приносять Дитятко Ісус до Єрусалимського храму. Храм був побудований для Бога – і ось Божого Сина вперше вносять до Своєї святині. Ми сьогодні на віддалі століть єднаємось до цієї події, яка мала бути найурочистішою подією. Прочитати все »
Таїнство Божої любові: Батько, Який живе для нас, бо любить нас
Сьогодні ми чуємо притчу про Доброго Батька і двох синів. Ця історія могла бути правдивою історією про сім’ю із труднощами, тобто проблемною сімʼю і Спаситель міг її розказати, порушуючи тему труднощів взаєм між синами. Але насправді ця ісорія відкриває нам велике і незбагненне Таїнство Божої любові до нас, його дітей, і наша поведінка, як виявляється, не є проблемою для Бога, Батько не соромиться мати таких дітей. Він далі продовжує бути добрим батьком. Хоч мимоволі виникає питання: “А чому діти не виросли подібними до доброго Батька?”
Можмео зауважити, що у подібних трудностях виявлютья наші немочі, в яких ми пізнаємо незбагненну і по-людськи не логічну любов Бога до нас. І цих ситуаціях ми стоємо перед вибором: бути подібні до батька, або вчинити зовсім протилежно до Його волі.
Отож, чи ми приймаємо цю любов?
Чи ми захоплюємось цією любовʼю?
Чи ми хочемо так любити наших братів-сестер так, як Бог любить нас? Прочитати все »
Покаятися з фарисейства — шлях від власної гордині до життя у Божому милосерді
Дорогі брати і сестри, сьогодні роздумуємо над короткою, але надзвичайно промовистою притчею, яка застеріає нас і водночас заохочує.
Двоє чоловіків увійшли до храму. Зовні це виглядало як добра справа – обидва прийшли до Бога, у святе місце. Але що відбулося насправді? Це знав лише Господь, який бачить серце кожного.
Ісус нам відкриває таємницю людських сердець, їхні внутрішні наміри. Ми чуємо молитву фарисея і молитву митаря – і це нас вражає. Фарисей здається, що дякує Богові, але насправді він вивищує себе, підкреслюючи власні релігійні заслуги. Він постить, дає десятину, відвідує храм – усе це добрі справи, і багатьом із нас варто було б повчитися такого способу життя. Але виявляється, що для Бога цього недостатньо – тобто виконання якихось зобовʼязань. Бог бачить глибше – бачить, не тільки діла людини, але і те, що є справжньою причиною цих діл.
Виявилось, що ціллю фарисея було не поклоніння Богові і не любов до ближнього, а прагнення похвали та людського визнання. Його «праведність» стала проявом пихи та зверхності. Він робив добрі справи, але не на славу Божу, а на славу свою.
Тому сьогодні кожен із нас має чесно запитати себе: ” Чому я роблю добрі вчинки? Чому приходжу до храму? Чи не шукаю я людського визнання за своє християнське життя, компліменти, похвалу?” Прочитати все »
Закхей – це приклад відваги в тому, як почати змінювати напрямок життя, тобто навертатись
Дорогі браття і сестри, сьогодні читання Євангеліє (Лк. 19, 1-10) пригадує нам нам про особливого чоловіка, митаря Закхея з міста Єрихон. Це місто нам пригадується ще у старому заповіті, коли його стіни впали від звуку сурем. В історії із чоловіком грішником стається щось подібна, адже ворота і мури грішного серця впали, Ісус увійшов в Його життя. Це історія – це не просто розповідь про багатого чоловіка, який виліз на дерево із цікавості. Це приклад того, як правильно почати правдиві зміни у своєму житті.
Ми стоїмо на порозі Великого посту. Пʼять неділь ми будемо приготовлятись до цієї благодатної пори, яка нас скерує до Великого Торжества Воскресіння.
Це може бути час приготовлення до духовної подорожі, яка буде ставити за ціль не чим більше пройти і щось цікавого побачити, але це буде запрошення у подорож в глибину своєї душі, щоб там відбулась зустріч із Ісусом, щоб там також залунав голос Спасителя і зійшло Спасіння! Але, як нам почати цей шлях правильно? Прочитати все »