Христе, ти наша надія!
Хресна дорога із роздумами про надію
Хресна дорога – це не просто шлях страждань невинно засудженого до смерті на хресті, це шлях, який був пройдений Божим Сином добровільно, в цілковитій надії на Отця та з довірою до Нього.
Коли Ісус запрошує нас піти за Ним, то хоче, щоб ми у кожній ситуації нашого життя памʼятали про надію, яка не посоромить, надію, що є даром від Нього.
“Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.” (Євангеліє вiд Матея 11:28-29)
Зараз пройдемо цей шлях разом, роздумуючи про надію, яку дає нам Христос, про спокуси й небезпеки впасти у відчай, а також про те, як Господь нас запрошує за Його прикладом перенести труднощі життя.
1. Ісус приймає смертний вирок
Прослава: Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі.
Перед Понтієм Пилатом, перед царем Іродом, перед натовпом у час несправедливих звинувачень Ісус зберігає мир у своєму серці і приймає невідворотній вирок.
Роздуми: Коли стаєш жертвою несправедливості, осуду й зради, тоді стаєш вразливим перед силами зла, які спокушають впасти в розпач, щоб потім у цій безвиході погубити твоє життя. Так сталося з Юдою: він скоїв поганий вчинок, і хоч потім розкаявся, його охопили думки про тих, хто його зрадив, покинув, використавши його у злому задумі. Грішник закрився в собі і з’їдав себе своїм же осудом, погубивши своє життя в безнадії.
Натомість приклад Христа, несправедливо засудженого, але при цьому спокійного й терпеливого показує, що можна витримати будь-який осуд і наклепи, навіть, зраду, якщо цілковито довіряєш Отцеві, який тебе ніколи не залишить, подасть тобі утіху й дасть сили усе перенести усякі напади зла. Любов Божа – це велика життєдайна сила!
Молитва: Господи Ісусе, Ти прийняв смертний засуд без нарікання й без злоби, з миром у серці й довірою до Отця. Допоможи й нам, коли ми стаємо жертвами несправедливості, осуду й зради, не падати в розпач, а довіритись Тобі й відчути Твою присутність. Амінь.
Ісусе, довіряю Тобі,
Ісусе, укріпи мене в надії.
читати далі
Християнська надія живе у спільноті віруючих людей
Дорогі брати і сестри у Христі, уривок з Євангеліє від Марка (Мр 2, 1-12), який читаємо у другу неділю Великого посту – це історія про чудо зцілення розслабленого про прощення його гріхів, але також і про силу віри друзів, які стали паломниками надії і показали плоди своєї віри. У цей ювілейний рік ми запрошені звернути увагу на те, як ми разом здійснюємо це паломництво надії: особливо відносно тих, хто не може лише своїми силами долати труднощі.
Християнська надія ніколи не є лише особистою справою – вона народжується і зростає у спільноті.
Розслаблений чоловік у цій євангельській події не міг самостійно дійти до Ісуса, але мав друзів, які не залишили його на самоті зі своїми труднощами. Вони дали йому надію і разом пройшли дорогою до зцілення.
Коли виникла трудність, то друзі не зупинились перед стіною натовпу і не залишись у відчаї. Вони доклали всіх зусиль, щоб подолати перешкоди, розібрали дах і зустріли Спасителя. Саме така віра, яка сповнена діл в любові, є джерелом справжньої надії. Прочитати все »
Доки буде продовжуватися війна?
До того часу, поки не буде взаємної поваги!
Доки існує дискримінація і расизм, війни будуть продовжуватися!
Тільки любов може забезпечити сталий мир, все решта це є лише засоби стримування!
Надіятись – це жити надією, а не лише думати про те, що все буде добре
Дорогі браття і сестри у Христі у першу неділю Великого посту, який цього року присвячений темі “паломники в надії”, ми читаємо розповідь про апостолів(Ів. 1, 43-51.), які були запрошені Ісусом йти за Ним, пуститися в подорож.
Вражає, що Ісус запрошує відразу до досвідчити, що це означає бути з Ним. Він не витрачає час на якійсь вмовляння чи заохочення, але просто запрошує спробувати і мати перший досвід.
Це нам пригадує, що Євангельська наука Ісуса – це не просто якась там філософія, чи гарна теорія, це спосіб життя. А якщо це спосіб життя, тоді потрібно це відчути, пережити і потім зробити вибір, як далі жити.
У цьому пості і ми також запрошені Ісусом йти за Ним, щоб мати досвід. Прочитати все »
Піст надії – 40 днів і 40 слів надії у св Письмі
У цей ювілейний рік ми маємо запрошення вирушити в подорож до Пасхального Таїнства в надії на вічне життя з Богом.
Приймаючи це запрошення запрошую вас до прийняття Божого слова. Кожного дня посту – уривок із св. Письма, де згадується про надію.
1 тиждень Великого посту
Понеділок
„Нехай же Бог надії сповнить вас усякою радістю та миром у вірі, щоб ви збагатились у надії, силою Духа Святого.“
(Римлян 15:13).
Вівторок
„Лише у Бозі спочивай, душе моя у ньому бо моя надія“
(Псалом 61. До6).
Середа
Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?
(Римлян, 8.24) Прочитати все »
Бог нам дає вибір: на кого чи на що покладати надію
Дорогі в Христі, Слово Боже, яке ми читаємо перед початком Великого посту (Мт. 6, 14-21.), нам нагадує, що ми маємо вибір прощати, або не прощати. Маємо вибір надіятися на свої сили, чи на матеріальні блага, або покласти свої надію на Бога. Наслідки від цього будуть різні.
Коли ми прощаємо, ми даруємо людині надію
Прощена людина може сподіватися, що наші розірвані стосунки будуть відновлені, що наш відносини будуть мати продовження. А якщо не прощаємо людині, ми таким чином не даємо їй цієї надії. Вона не може надіятися на добрі стосунки, не може надіятись, що той зв’язок, який розірвався, може знову відновитись. Коли зв’язується розірване, то відстань зближується, так і люди можуть станути навіть ближчими один до одного після конфлікту. Дар прощення – це є дар надії Прочитати все »