Лише двоє могли розпізнати Бога у святому місці. Чому?

Дорогі Браття і сестри у Христі, після Великого торжества Різдва Христового вже минуло 40 днів і свята Церква закликає нас об’єднатися у спогаді особливої події – це внесення Ісуса до Храму Господнього.
Ця подія отримали назву Торжество Стрітення.
Тому що в часі, коли вносили Ісуса Христа до храму, відбулася зустріч. Можемо сказати довгоочікувана зустріч. Це було відчутно із сказаних слів старця Симеона: “Нині можеш відпустити слугу твого Владико за твоїм словом у мирі”.
Така велична подія прихід Бога в людському тілі до свого дому – храму Господнього, описується Євангелистом Лукою була дуже скромною. Адже замість величної зустрічі зі сторони священства та віруючих людей, Св.Лука нам сповіщає лише про двох осіб: про Старця Симона і про пророчицю Анну.
Тут немає жодного применшення. Просто в Домі Господньому лише двоє осіб змогли розпізнати у маленькому дитяті Воплоченого Бога. А інші далі робили свої священні справи, жили своїм життям. І далі продовжували очікувати прихід Месії.
Ось так ця подія нас спонукає до роздумів про те, що ми також можемо хотіти зустрічі з Богом, але чи зуміємо Його розпізнати? Читати далі Лише двоє могли розпізнати Бога у святому місці. Чому?

Кожного разу, коли ми творимо молитву, можемо пережити близькість Бога, або Його віддаленість. Від чого це залежить?

У притчі про молитву двох чоловіків у храмі, а може це була правдива історія, дізнаємось про одне із найбільших таїнств цього світу: про саму молитву і про наслідок молитви.
Не раз ми чули, коли хтось в голос висловлював сумнів, а чи Бог почув мою молитву?
Почути – почув, але чи прийняв, чи вислухав прохання?
Бо молитва, як і кожна розмова: є прийнятною, а є просто беззмістовна, порожня, навіть огидна. Читати далі Кожного разу, коли ми творимо молитву, можемо пережити близькість Бога, або Його віддаленість. Від чого це залежить?

Бог хоче бути близько до людини! Чи дозволиш ти Йому приблизитись до тебе?

Бог хоче бути близько до людини! Чи дозволиш ти Йому приблизитись до тебе?

Читати далі Бог хоче бути близько до людини! Чи дозволиш ти Йому приблизитись до тебе?

коли би ти зустрів/ла Христа, щоби ти відповів/ла йому на запитання: що хочеш, щоб я тобі зробив?

Дорогі браття і сестри у Христі, минулого разу, читаючи уривок з Євангеліє (від Маттея 4, 12-17.), ми почули заклик Ісуса до покаяння, звертаючи особливу увагу на те, що Царство небесне є близько, що Бог є близько до нас.
При цьому Бог, який всюди і все наповняє, залишає за нами вибір: визнати Його присутність у нашому житті або ж відкинути Його волю і жити за іншими дороговказами.
В той час, коли Ісус прийшов на землю, Євангеліє нам описує занепад духовного життя у вибраному народі.
Цей народ мав би показувати приклад для інших, а насправді перебував сам у великій грішності. Прихід Божого Сина – це було бажання Бога спасти цей народ і також всіх тих, які повірять і підуть за Ісусом.
Сьогодні ми читаємо уривок Євангеліє від Луки (Лк. 18, 35-43), де описується зустріч Ісуса з чоловіком незрячим поблизу міста Єрихон. Цей чоловік сидів за містом і просив милостиню. Коли почув, що йде велика група людей, то зацікавився і дізнався, що це Ісус. Його цікавість переросла в дію, він почав кричати. Не зважав на те, що йому перешкоджали. Його наполегливість привернула увагу Христа. І коли між ними зменшилася відстань, між ними відбувся діалог. Ісус запитав його “Що хочеш, щоб я зробив тобі?” Той відповів: “щоб я прозрів!”
Почувши відповідь чоловіка, хочеться наголосити на тому, що він потребує підтримки від Ісуса не в тому, що він вже звик: жебрачити. Він хоче кардинальної переміни – хоче встати на ноги, залишити своє постійне місце перебування, але для цього йому потрібно бути зрячим. І також вражає те, що він йде за Ісусом. Читати далі коли би ти зустрів/ла Христа, щоби ти відповів/ла йому на запитання: що хочеш, щоб я тобі зробив?

Царство Боже є дійсно близько!

Дорогі браття і сестри у Христі, євангелист Матей пригадує нам про першу проповідь Ісуса після хрищення на Йордані “Покайтесь, бо царство небесне близько” (Мт.4, 17). Ця перша проповідь пролунала не в Єрусалимі, у релігійному центрі, не серед прихильників, як це роблять світські лідери, щоб зробити добрий старт. Ця проповідь прозвучала у Галилеї, у місцевості, яка вважалась поганським краєм, бо дійсно на цих територіях не було зразкового духовного життя. Тому світло засяяло там, де була темрява. Слово Боже замешкало там, де про нього і не згадували.
Люди жили своїм життям, можна сказати безбожним. Kожен витрачав свій час, свої сили на те, щоб вижити серед складних умов того часу, або просто жити лише для себе.
Вони були рабами Римської імперії, вони зазнавали утисків і нікому вони не були потрібні.
А Богу?
А думка про Бога була спотворена. Не випадково у перших словах є згадка про близькість, про те, що Царство небесне є близько. Читати далі Царство Боже є дійсно близько!

допомога у пізнанні Бога та мудрості життя.