День народження Марії, але радість також і наша

Loading

Дорогі браття і сестри у Христі, святкуючи день народження Марії ми сповнюємось великої радості! Ця радість є від усвідомлення того, наскільки ця подія є важливою для нас. Чим більше усвідомлення, тим більша радість.
Їм зрозуміло, а нам?
Радість для Йоакима і Анни була велика – це зрозуміло, бо чекали дитя довгі роки! Будучи принижені клеймом “бездітні”, вони очікували народження Марії, бо це стало визволенням від косих поглядів на священика і на Анну за походженням із царського роду.
Радість для неба – це також зрозуміло, бо саме це дитя було покликане до особливої місії – дати плоть Богу і дати Людську любов Божому Сину.
А яка радість людству?
Відповідь знаходимо у повчанні Церкви і в нашій особистій позиції до Марії.
Тропар свята проголошує: “Різдво Твоє, Богородице Діво,* радість звістило всій вселенній,* з Тебе бо засяяло Сонце правди – Христос Бог наш.* Він, розрушивши клятву, дав благословення* і, ударемнивши смерть,* дарував нам життя вічне.”
Усі, хто прийняв спасіння від Христа, не може оминути всіх тих, котрі приготовляли прихід Божого Сина. Почитання Марії є особливим, бо вона була вибрана, щоб бути останньою і першою у цьому Ділі Спасіння.
Читати далі День народження Марії, але радість також і наша

Відповідь від Бога: Люби!

Loading

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Слава Ісусу Христу!
Дорогі браття і сестри, сьогодні читаємо  уривок Євангелії від Матея (Мт. 22, 35-46.) і згадуємо про те, як до Христа прийшли законовчителі і дали йому запитання! Все би було дуже просто, як це вже було не раз, коли приходили до Ісуса люди із своїми запитаннями: прийшли, запиталися, отримали відповідь Але тут підійшли ті, хто були законовчителі і вони прийшли, спокушаючи … Читати далі Відповідь від Бога: Люби!

У винограднику сталось щось страшне, але хіба вони не знали, що робили? А може не пригадували про основне?

Loading

Дорогі браття і сестри у Христі, слухаючи притчу про “Виноградник і виноградарів” (Мт. 21, 33-42.),  ми можемо жахнутись від того, якою може бути жорстокою людина, котра спочатку стає невдячною, заздрісною і пожадливою, а далі спокуса штовхає до ще більшого гріха – до вбивства.
Часто чуємо, як люди несподівано роблять  страшні вчинки, адже спочатку видавали себе за добрих, а потім виявились жахливі злі вчинки.
Так було і так залишилось, що ми не знаємо, що є в помислах людини. Саме внутрішній світ людини,її думки і її почуття, впливає на її вчинки.
Нам потрібно часто звертати увагу на наш внутрішній світ і зауважувати: які є наші думки, які є наші почуття? Чим вони надхненні?
Якщо відчуваємо, що темрява наповняє нас, тоді слід чекати і вчинки темряви, а якщо є світлі думки і світлі почуття, тоді і вчинки світла стануть всім людям відомі.

Про що ТИ думаєш? 
Наставник і послушник прогулювались по парку. Несподівано старець запитав: “Про що думаєш?” Читати далі У винограднику сталось щось страшне, але хіба вони не знали, що робили? А може не пригадували про основне?

Хро вірить в успення Богородиці, той вірить, що із смертю приходить новий етап

Loading

Про подію успіння Богородиці не згадано в Євангелії. На це були різні причини і тому ця подія – є виявом нашої віри у праведне життя Марії, матері Божої, яка удостоїлась не смерті, що є карою за гріх, а удостоїлась успіння, що є виявом Божої справедливості!
Ще кілька днів тому, ми згадували про подію преображення Ісуса і згадували про те, як Він розмовляв із двома пророками Старого заповіту, які були взяті на небо і не зазнали тління. Ми не знайдемо на землі їхніх могил. Також вартує зауважити, що по сьогодні є свідчення тих, які мали видіння Пречистої Діви Марії і вона обʼявлялась у тілі.
Тому вшанування цієї події – це водночас пригадка про наш шлях за Ісусом, який не завершується на цій землі, а буде мати продоження на небесах. Читати далі Хро вірить в успення Богородиці, той вірить, що із смертю приходить новий етап

Учень має перевершити учителя, але це не в християнстві

Loading

Дорогі Браття і сестри у Христі, в Євангелії від Матея (Мт.19, 16-26.)ми читаємо розповідь про зустріч Ісуса із юнаком.
Вражає, що юнак відразу називає Ісуса учителем, і це мало означати, що той хоче бути учнем Ісуса. І спочатку немов би все розвивалось логічно. Учень запитувався вчителя, а вчитель відповідав учневі. В один момент все змінюється. Це стається тоді, коли юнак виявляє всій душевний неспокій: “мені щось бракує… ” Він вів бездоганне життя, а виявилось – цього було недостатньо, щоб відчувати себе досконалим.
Без сумніву нас ще змалу чогось вчать і нам передають так звані “рецепти щасливого життя”: “роби так і в тебе все буде добре”. У багатьох справах  це дуже себе виправдало, але бувають такі ситуації в житті, коли загальні “рецепти” не підходять. І що тепер? Читати далі Учень має перевершити учителя, але це не в християнстві