Цього року ми святкуємо 2000 років від дня народження апостола Павла, якого називаємо апостолом народів. Не знаємо коли саме народився апостол, але знаємо, коли загинув мученицькою смертю і таким чином народився для Небесного Царства. Святкуємо його ювілей і згадуємо його життєвий шлях. Ким він був і ким він став нас?
Його ревність до поширення Євангелія подивляє всіх. Подорожі, листи, заснування громад і керування ними, а скільки навернених душ з різних народів? Чому така ревність більша від усіх? Читати далі Савло став Павлом, або: хто хоче бути першим, хай стане слугою
Цього разу мудрець був дуже строгий до мене. Пояснення такої поведінки я отримав пізніше. Вся справа в тому, що я допустився одного гріха. Я переступив заповідь “НЕ кради”. Неспокій мучив мене і я прийшов до страрця, щоб примиритися. Коли він вислухав мене до кінця, то на це гріх чомусь звернув особливу увагу і сказав, щоб я чим скоріш повернув вкрадене. Зробив паузу І знову наголосив: “Чим скоріше!”.
Бог нас любить. І сумніватися в цьому ми не маємо права. Бог є джерелом любові, i тому Він може тільки любити нас. Все, що дароване від Бога є знаком Його любові і безмежного добра. Та не завжди ми розуміємо вияв Його любові.
Побожна жінка підійшла до свого пароха і у великому захоплені викликнула: “Спасибі отче, що запросили цього священика до нас. Він таку проповідь сказав, що було би гріх його не послухати”.
У наш час все більше чути нарікань зі сторони релігійних людей, що сучасний розвиток не допомагає у релігійному житті, а напаки – віддалює від Бога. Що ж, важко було погодитись мені із цим сплеском критики, коли сам вживаю багато сучасної техніки у щоденні. Але з часом спостеріг одну особливість.