Йдучи по центральній вулиці Буенос Аірес, чуючи музику вже знайомого “Танго” відтворюєш в уяві спогади про прекрасний вчорашній вечір в танцювальному закладі, де вперше в житті побачив танець в оригінальному виконанні. Спогади про закриті очі в часі танцю ще більше підсилюють враження. За кілька кроків видніється група людей зібраних в колі. Саме з відси чується музика. Спішиш туди, щоб знову пережити те, що відкрило тобі очі на секрет подружнього життя в гармонії. І ось пара. Танцюють. Всі плескають, роблять безчислені фото, викрикують “Браві”. Але мені щось із середи не дуже симпатизує Читати далі Танець відкритих очей →