Дорогі браття і сестри, ми пройшли вже 3 тижні дороги Великого посту у тишині та слуханні Божого голосу.
Цей піст для декого став зупинкою на дорозі до цілковитої закритості перед Богом: бо ніби вірить у Бога, але Бог не має впливу на життя. Доказом цього є усвідомлення, що є брак слухання Божого голосу. Дехто зізнається, що взагалі у своєму житті не намагався почути Божий голос, хоч звертався до Бога часто, а дехто визнає, що в програмі дня ніколи не було навіть думки про це.
Тому у попередніх тижнях ми мали нагоду пригадати про особисту зустріч з Богом і про те, як Бог приймає нас, навіть, якщо ми грішні. Бога не лякає наша грішність, більше того, Бог може простити гріх і звільнити людину від гріха. Ми маємо нагоду почути, що Бог каже про нас і до нас, щоб часом не видумувати самим чи не слухати сумнівних радників.
Піст – це єдність в жертвенній любові, яку показав Христос
Євангелія від Марка (8, 34 – 9, 1), що припадає у третю неділю Великого посту нам передає поучення Ісуса про хрест. Ці слова прозвучали саме після того, як Ісус явно почав говорити про Свою хресну смерть, а Петро хотів Його відрадити від цього. Ісус йому відповів: “Геть від мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське.” Читати далі Піст – це час пригадати про те, що Бог тобі каже про жертвенну любов →