дорогі браття і сестри у Христі, сьогодні ми знову читаємо притчу про жінку поганку, яка просила про оздоровлення своєї дочки(Євангеліє від Матея 15, 21-28.).

Те, що мати просить за свою дитину – це для нас є звичайною поведінкою матері. Подібні історії ми зустрічаємо  часто: кожна добра мати не може бути байдужа до своєї дитини і тому завжди готова йти «хоч на край світу», що хоч трохи допомогти своїй дитині. Але у нас може викликати подив те, як Господь ставиться до неї.

Бо слова про помилування, про утіху всіх втомлених та обтяжених у цій ситуації не співпадають з дійсністю. Вона повірила і прийшла, а Він?

Не важко зауважити, що на початку її звернення Христос немовби не звертає на неї увагу.

Лише після того, як його апостоли об’єднані підійшли до Учителя, Він перериває тишу і починає діалог. Діалог виявився не простим. Читати далі Крихти віри і обильність Божого милосердя →