Дорогі браття і сестри у Христі, уривок (Луки 6, 31-36.), який починається словами: «Як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само!» є частиною Нагірної проповіді Ісуса, яка починалась словами про Блаженство: «Блаженні ви…»

На цій горі стояли всі: Учитель та учні. І мабуть, тоді вони вперше почули, що вони є щасливі, блаженні! Навіть тоді, коли цілий світ кричав: які ви нещасні! Але Ісус, дивлячись на них: говорив їм про блаженство, в яке вони увійшли! Це блаженство приходить є не від того, що ти маєш, але від того, що ти відчуєш погляд Бога на собі, відчуєш себе любленим.

Наступні поучення як і апостолам, так і нам, дали розуміння, що є потреба передати цю любов іншим. У цьому можна буде побачити різницю між правдивими віруючими в Бога, учнями Христа, та поганами, тобто безвірками, або ж тими, котрі визнають існування Бога, але не дозволяють сповнитися Божій волі, як це сталось у випадку ізраїльського народу, що закрився у собі: «Устами почитають, а серце далеке».

А тепер ми, котрі називаємо себе християнами, якщо не побачимо цю різницю, то яка буде нам заслуга?
Яка є різниця між нами і тими, які не є християнами? Як часто закидають нам, що ми не подібні на Свого Учителя-Христа! Читати далі Відкрити коло взаємної доброти, як це Бог зробив задля нас →