На одній гостині торкнули розмову віри і один із гостей згадав свій шлях з рідного дому, коли ще з раннього віку подався у світи. Розстібнувши комір сорочки він показав хрестик, який подарувала йому мати. Це і було поясненням, чому візерунок і форма більше нагадували жіночу прикрасу ніж чоловічий хрест. Дарунок матері він завжди ніс із собою на знак материнського благословення і її постійної молитви. У хвилинах самотності він притискав до грудей хрестик і потім цілував його, шепочучи, повторюючи слова матері: “ти не сам!, так, я не сам!” Читати далі Три друга, три хрести, три різні історії, але Він один →