Слава Ісусу Христу! Дорогі брати і сестри у Христі,
минулої неділі ми згадували про те, як подорожуючий самарянин проявив своє Милосердя до людини, яка неочікувано стала потребуючою, одинокою і під загрозою втрати життя. Вражає не тільки те, що цей зовсім чужий чоловік подарував йому свій час, змінив плани життя, наразив себе на зайві незручності та ще й розділив, або цілковито віддав свої матеріальні блага. Ми не знаємо причини, задля якої він зробив цей спасаючий жест, знаємо, що інші, які пройшли мимо, мали би це зробити, але мабуть мали якесь оправдання, що поставило допомогу людині на другий план життя. У їхньому житті нічого не змінилось, як не змінюється життя тих, людей, які не зупиняються, які відводять очі, які шукають собі якісь оправдання і які зацикленні лише на собі, на виконанні лише свої принципів.
Будемо відверті таких людей поважають у суспільстві: бо вони надійні, не запізнюються, виконують все чітко та ніхто і ніщо їх не зупинить. Вони, як правило не влізають у життя інших людей, і самі на дозволяють, щоб хтось змінював їхні плани, вони переконані, що кожен має займатись лише своїм.
Такі і подібні переконання творять такий спосіб життя, де відсутнє серце людини, тобто стосунки побудовані на любові, де відсутня сама людина, бо “результат”, осягнення цілі за будь-яку ціну є на першому місці. Таке мислення веде до закритості і перетворення людини в якусь “річ”, так втрачається повага до людини і до Того, хто її створив і далі опікується нею.
Притча “Про безумного багача” (Євангеліє від Луки 12, 16-21. ) показує абсурдність мислення людини, яка була одинокою. Жодної згадки за інших осіб ми не чуємо, лише “Я” і “Мені”.  Слово “земля вродила” також показує дію нейтральну.  Сам факт, що чоловік розмовляв сам із собою показує, що він ні з ким не говорив і нікого не чув. А в результаті вийшло безумство, бо те,  в чому чоловік був переконаний був лише витвір його фантазії.
Одинокість і самотність може довести до безумства! Бо безумний закритий у своєму надуманому світі і далекий від реальності. Читати далі Яку ж відповідь дав безумний багатий? →