Ось, прийшов новий рік. А може це ми прийшли до нього? Друге речення, мені особисто, більше подобається, бо натякає нам на те, що ми не стоїмо на одному місці, а рухаємось, тобто йдемо у наше майбутнє. А, коли йдемо вперед, то у минулому залишаємо наше минуле життя.

Як гарно входити у нову хату, вдягати в новий одяг… Як чудно відкривати нові горизонти, пізнавати нові події…

Перед нами новий рік! Він ще не зовсім новий. Він ще не зіпсутий нашими наріканнями, нашими розчаруваннями, нашими невдачами. Це свідоцтво того, що ми можемо у ньому ще багато змінити. Багато речей піде по-інерції, будуть повторюватися з минулого року, а дещо слід змінити, або доповнити. Спитаєте: як?

Почніть мріяти! Так, саме мріяти. Вони дозволяють нам доторкнутися майбутнього нашими думками. Потім мрії у нас запалюють бажання, які у свою чергу штовхають нас до дій.

Але ж не всі мрії збуваються! Через це дехто відмовився мріяти, щоб потім не розчаровуватися, не зневірюватися. Тут хочеться зробити різницю між мріями та ілюзіями. Ілюзії – це витвір нашої фантазії, яка немає підстав до здійснення. Саме тому нереальні думки не можуть стати реальністю. Чисті мрії мають бути реальними.

Один священик закликав мріяти про реальні речі і як приклад навів таку мрію:

У цю новорічну ніч замрій свіжий подих повітря, коли ти вийдеш із церкви. Вдихни на повні груди Божий дар і усміхнись. Ця мрія збудеться. Більше того, вона дасть тобі натхнення почати мріяти далі.