Коли радіємо Різдвяною радістю, то ми найперше розділяємо радість самого Господа Бога.
Він бажав цього! Він хотів бути з Людиною, і воплотившися, Став нею. Тепер ніхто не міг заперечити близькість Бога, бо Він став видимим, торканим.
Господь хоче прийти до кожної людини і бути з Нею. Хоче бути Спасителем, Месією. Хоче помогти, щоб ми були щасливі. Хоче дарувати нам свою Любов. Хоче бути дуже близько нас: там, де живемо, працюємо, вчимося, відпочиваємо, … Хоче бути завжди і всюди. На те Він і прийшов!
Цього хоче Бог. А ми?
Ми можемо дозволити Йому увійти в наше життя. Прийняти Його. І тоді наша “стаєнка” стане місцем найбільшого Таїнства, чуда, подією, що може змінити наше життя і наше майбутнє. Потрібно лише довіритися і прийняти Божу волю, навіть, якщо вона не є до кінця зрозуміла. А врешті хіба потрібно шукати розуміння? Хіба не вистачає того, що з нами Бог?
Бажаю усім, щоб ця зустріч відбулася.
Адже її так хоче Бог, адже її ти також потребуєш.
Спасибі, о.Віталій, за такі доступні для розуміння написи. На перший погляд прості, але завжди підштовхують до роздумів. Дякую