Входимо у піст блаженними, щоби залишитися ними

Loading

Дорогі браття і сестри об’єднані у пошуках блаженності, у цю вже четверту неділю Святого Посту після роздумів над хрестом, над трудностями у нашому житті, які були у минулу неділю, ми  чуємо сьогодні слова Спасителя про Блаженства.
Блаженство часто відносимо до стану щастя. Щастя бажаємо собі та іншим, про нього мріємо, робимо все, щоб його мати.
Де є це щастя? Чи воно існує, якщо люди ціле життя його шукають і коли приходять труднощі, то почуваються нещасні, а коли зустрічають смерть, то переживають повне нещастя?
Христос не від світу цього і Його розуміння самого щастя не є в розумінні цього світу, хоча не виключає можливість осягнути стану блаженства, ще тут на землі.

Блаженний стан по-Євангельскому має в собі 3 основи: віру, надію і любов.
Саме ці чесноти є необхідними, щоб побачити цінність блаженств. Зрозуміти ці заклики до блаженства, які часто є суперечливі поняттям щастя у цьому світі, можна лише завдяки цим 3-ом чеснотам. Саме тому, коли тепер будемо читати блаженства, то  пригадаймо ці умови: якщо будемо мати віру, надію і любов, то будемо направду блаженними, навіть, якщо будемо вбогими, спрагненими, переслідуваними, плачучими…
Якщо нам стає ясно, що ми ще маємо трудність прийняти ці блаженства і у хвилинах трудностей, ми не почуваємося у мирі, то вартує звернути більше уваги на віру в Бога, на надію у Його милосердя і на любов до Нього і до ближнього.
Потрібно все починати із обновлення нашого серця
Коли наше серце наповниться цими чеснотами, то ми будемо завжди відчувати присутність самого Бога. А там, де Бог, там і рай, і блаженство.
Ось, тому важливо відчувати присутність Бога, щоб у серці вчинити рай, а це і буде блаженство ще тут, на землі.
У часі Посту ми звертаємо увагу на нас, щоб пізнати нас, пізнати своє ставлення до Бога.

Де Він, Бог,  є?

Далеко? Якщо так, то і блаженство буде далеко від тебе.
Близько? Значить, що ти вже близько до Царства Божого, що є в середині нас.
Можливо   потрібно буде поглибити віру Бога? Можливо у цей час Посту ми наважимося більше уповати на Бога і будемо наше серце наповнювати ділами милосердя?
А можливо це буде не тільки на час посту, але продовжиться і у наступних днях? Багато залежить від нашого бажання, від того наскільки ми дозволимо Богові нас змінити, відновити у нас упалий образ, який від самого початку сотворення був сповнений блаженства.
Це відчуваємо і цього прагнемо, до цього йдемо. Амінь?

Мт 4:25-5:13

Залишити відповідь