Священик зайшов до храму і зупинився. Потім склав три пальці правої руки, подивився на них і старанно на собі зробив знак св.Хреста. Його рука поволі торкнулась чола, опустилась нижче грудей, потім потягнулась до правого плеча і завершила свій поважний жест на лівому. Не було поспіху. Не було метушні. Відчувалось, що він робив це з великою повагою.
Зрештою… так, чого дивуватися йому? Він старенький, йому спішити нема куди. Та з пам’яттю у нього, мабуть, погано, бо вже не може відмолити великих молитов. Тому і зосередився на такому простенькому знаку, на який тільки діти звертають увагу, коли його вивчають у перший раз.
Почалась служба. Духовний отець далі продовжував повільно і чітко класти на собі хрест. Це було особливо помітно, коли він промовив слова: В ім’я Отця… Закінчивши робити хрест, почав проповідь.
Цього разу він говорив про значення св.Хреста у нашому житті, про його почитання і про його силу. В один момент подивися на мене і почав говорити дивні речі, які залишаться у моєму серці, мабуть, назавжди.
«Хто робить на собі знак хреста, той, немов, малює розп’яття, а отже, пише на собі ікону. Коли складає три пальці разом, то для того, щоб пригадати, що Бог виявився у трьох особах: Отець, Син і Святий Дух. А два пальці згинає на згадку собі, що Син був посланий на землю і прийняв тіло людини. Отож, був і є Богом і людиною водночас.
Коли ми кладемо на собі хрест, ми не тільки себе благословимо своєю ж рукою, але ще пишемо на собі невидиму ікону Розп’ятого Спасителя, який віддав своє життя за нас. Кожен, хто дивиться на нас, може побачити нашу ікону Честного Хреста, і думка його може піднятися до Бога, немов би дивися на ікону, що написана на дереві….»
Дивні були його слова. Ікона на нашому тілі, а ми іконописці? Чи всі сприйняли це? Це, мабуть, знає тільки Бог. От лише того дня, виходячи з церкви, кілька людей чомусь затримались і дуже повільно перехрестились. Дивлячись на них, і мені захотілось намалювати ікону хреста на собі.
Тепер стали зрозумілими слова одного старця: «Демони бояться, коли людина творить на собі хрест». Так… демони бояться всього, що є святого і бояться Образу Божого, що людина творить на собі.
Молимось разом
Нехай воскресне Бог, і розбіжаться вороги Його, і нехай біжать від Лиця Його ті, що ненавидять Його. Як щезає дим, нехай щезнуть, як тане віск від лиця вогню, так нехай погибнуть біси від лиця тих, хто любить Бога і знаменує себе хресним знаменням, з радістю промовляючи: радуйся пречесний і животворящий Хресте Господній, що проганяєш бісів силою розп’ятого на тобі Господа нашого Ісуса Христа, що до аду зійшов і переміг силу диявола, і дарував нам тебе – хрест свій чесний на прогнання всякого супротивника. О, пречесний і животворящий Хресте Господній, допомагай мені зі святою Дівою Богородицею і з усіма святими небесними силами завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.