Ісус прибув у край гадаринський, зустріли Його два біснуваті, що вийшли з гробів, такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою.
Дорогі у Христі, роздумуючи над цією історією, можемо побачити особливість цілого життя нашого Спасителя: Він йде до знищених злим духом людей і виявляє Своє Милосердя, а люди замість вдячності Його виганяють. Христос не сперечається відходить. Не мстить, не нарікає, не перечить.
Та все ж дивно. Люди, як правило, проганяють тих, котрі заважають їм у житті, котрі можуть бути, навіть, загрозою для життя. Чим же Христос став не вигідний для тих людей?
Розгадати причину вигнання Ісуса не знаємо, і чи зможемо пізнати? А от пригадати: як ми живемо і пригадати, коли у німий, або ж відвертий спосіб відвернулись від Христа, сподіваюсь буде можливо?
Запитаймо себе: Чому звертаємось до Христа за допомогою і коли це робимо? Чому молимось Богу у час наших потреб?
Мабуть ми віримо у Його поміч та й досвід нас утверджує, що так воно є –  Бог йде на допомогу, знаючи, що може бути і принижений від інших. Він все ж спішить, щоб нам допомогти.
Деколи люди осуджують Бога, докоряючи Йому, мовляв: чому спішить до грішних та сприяє їм, чому допомагає недостойним та інше… Не секрет, що є багато “праведних” християн, котрі дивлячись на добробут грішників, заздрять їхнім достаткам та ще й дорікають за це Богу, мовляв: Він не справедливий.
А якщо поглянути у наше минуле, то і ми побачимо, що перестаємо пам’ятати про Бога тоді, коли нам Він просто не “вигідний”.
Як тривога, то до Бога.
Ось так і виходить. У час трудностей ми сокрушаємось, стаємо покірніші, а у добробуті відчуваємо свою незалежність і самостійність. Тому стаємо часто перед вибором: що вигідніше зробити гріх чи добро?
Надмірна любов до цього світу та всього матеріального,що в світі спонукає людину робити вибір під впливом критерію: наскільки мені це вигідно? Економічна ментальність взяла вверх. Бо це ставить людину ніби у центр всього, а Бога отже відставляє у сторону. Ця ілюзія настільки задурманює голову, що людина легко може відкинути Спасіння і дійти до самозагибелі. Бо що ж людина може зробити без Бога.
Скільки сталось воєн, знищення народів, розлучень у сім’ях, самогубств людей та іншого через те, що комусь хтось був не вигідний, або не приносив матеріальної користі, а може і шкодив.
А скільки людей відійшло від Бога, або ж стали пасивними до Нього з причини, що не хочуть мати обмеження в житті, які маємо через заповіді, норми морального життя, євангельські настанови. А вони не завжди економічно вигідні.

Скільки ти маєш любові до людини?
До людини, що не є тобі матеріально вигідна? Що є “тягарем” для тебе?
деколи стаємо перед вибором: жертвувати матеріальне на користь духовного? Насправді – це є екзамен твоєї любові: до людини чи вигоди від людини?

Хто для тебе Христос: той, що тобі вигідний, і тому звертаєшся до Нього, коли тобі вигідно?
Чи той, що є твоїм Спасителем і пам’ятаєш про Нього і тоді, коли маєш спокусу?
Не спіши відповідати,… життя покаже.