Ісус приносить ясність у життя, щоб нам дати свободу

самарянкаСамарянка – проста жінка, яка має непросте життя. З розмови розуміємо, що жінка не є задоволена із життя. Все у її житті відбувається, але без радості. Вона знає закони і зберігає їх, але путається у розумінні цих законів. Має у своєму житті щось, але в дійсності його не має. Ісус у розмові із нею показує наскільки вона запуталась у своєму житті.
Можемо зауважити цікаву річ. Вона приходить до джерела, щоб набрати води, а Ісус (як ми кажемо) виводить її на чисту воду. Ісус прояснює їй життя.

Не дивно, що вона, пізнавши правду про себе, повірила в Христа і кинула глечик, побігши звістити іншим про Нього.

«Пізнайте правду і вона вас визволить»
Можемо сумніватися в багатьох речах, але сумнівів немає в тому, що сумніви нас дуже мучать. Неясність нам створює справжній дискомфорт. Тому ми з усіх сил бажаємо пізнати незнане, розвіяти сумніви, де є неясність. Коли віднаходимо відповідь, віднаходимо разом із нею спокій, свободу. Деколи, навіть, кажемо: «та думка, нас вже не мучить», чи «нас вже не пригнічує».

Де шукаємо правду про себе?
Хто скаже нам правду про нас? Хто відкриє нам очі на наше життя?
Таких кандидатів є багато. Але чи всі вони правдиві «правдомовці»? Людина говорить по-людськи і людськими мірками. Саме тому, коли людина говорить свою думку про нас, то потрібно усвідомити, що вона говорить свою думку. Говорить ту думку, яка при певних обставинах виникла у неї. Але чи вона є повністю правдива, щоб дати нам справжню оцінку? Люди міняються і також міняються думки. І тепер що? Хіба правда може бути відносною? Саме тому, Ісус наголошує, щоб ми не шукали слави у людей, не старалися їм уподобитися. Славу потрібно шукати у Бога. Бог незмінний, Бог не міняє думку про людину, Божа любов до людини є постійною.

Христос говорить правду про нас, щоб нас визволити, а не осудити
Коли сповідаємось, коли пізнаємо свої гріхи, коли згадуємо за наше грішне життя – все це робимо, щоб звільнитися від грішного рабства, залежності до зла. Саме тому християнин радий від того, що Христос показує, освітлює темні сторони життя і готовий дати прощення за ці провини.

«Жінка ж покинула свій глечик, побігла в місто та й каже людям: «Ідіть но і подивіться на чоловіка, що сказав мені все, що я робила. Чи, бува, не Христос він?»

Сьогодні Самарянка, проста жінка із непростим життям, отримала визволення від того, що її пригнічувало. Сьогодні вона і нас заохочує, щоб і ми прийшли і подивились.
Христос скаже нам правду про нас. Йому, найперше, потрібно довіряти. Чи не так?

зустріч з Ісусом

Вам також може сподобатися

Більше від автора

5коментарів

Додайте свій
  1. 1
    taras

    “Byd6te doskonali jak otets naw doskonaluj” dlja vdoskonalennja sajty…
    radzy vupravutu: 1.Не дивно, що вона, пізнавши правду про себе, повірила в Христа і кинула глечик, побігши звісти (tu) іншим про Нього.
    2. «Пізнайте правду і вона вас визволить»
    Можемо сумніватися в бать(gatjoh) ох речах
    3. усіх сил бажає(mo) пізнати
    4. Слабу(vy) потрібно шукати у Бога

  2. 2
    Тетяна

    Для Тараса. Уважаемый Тарас. Описки и орфографические ошибки не мешают понять смысла написанного. К сожалению, у отца Виталия нет секретаря и пишет он свои духовные раздумья глубокими ночами. Ему хочется с нами поделиться, а мы с нетерпением ждем от него все новых и новых роздумів, які до речі, нас притягують до нього і об”єднують нас, таких різних, між собою. Прошу у Бога благословення для всіх нас.

  3. 4
    Уляна

    Часто думки просто мучають, а ще кому присутне складне філосовське мислення (спочатку побачити, подумати, прицінити, зробити висновки та проаналізувати) і доки дійде до конкретних дій – уже виснажений. Цей полон особистих думок та “ради” інших втомлює та полонить, відбирає свобідний простір та особисту довірливу розмову з Христом: найкращим Другом та Спасителем. Направду, тільки Христос може відкрити правду про мене, не скривдивши ні на мить, ні на йоту. Його “праця” така ніжна та делікатна, що інколи дивуюся.

+ Залишити коментар