38 років хвороби – це важкий час очікування і байдужості, надії і розчарування. Кожна хвороба для нас – це своєрідна зупинка у житті. В часі недуги ми виявляємо своє незадоволення, бо наше життя стає поступово ізольованим від: життя з людьми, звичайної нашої праці, наших зацікавлень і всього, що нам допомагає реалізувати себе у житті.

Хвороба вважається одним із найважчих випробувань, де кожен перевіряє свою життєздатність. Та все ж такої перевірки ми не бажаємо, тому і молимось за здоров’я, здоров’я бажаємо при різних побажаннях, за здоров’я переживаємо.

А про яке здоров’я ми переживаємо?

Часто це слово вживаємо на означення тілесного здоров’я. Слід пам’ятати, що ми маємо крім тілесного тіла ще й духовне. І одне без другого не може бути здоровим. Та все ж основним у ділі уздоровлення завжди є дух наш. Коли людина слаба духом, то тіло отримує мало сили, щоб боротися із збудниками хвороби.

Коли наш дух стає хворим?

Хворобу душі завдає кожний гріх. Гріх нищить у нас спокій, збуджує у нас різні пережиття і хвилювання. Гріх завдає душевного болю перед самим гріхом у вигляді спокуси, в часі гріха, бо нищить Божу ласку. А наслідком гріха завжди є докори сумління, узалежнення до повторення наново грішного діла. Кожний хто згрішив і не розкаявся, той потрапляє у гіршу пастку – залежність до гріха. Після духовної хвороби наступає духовна смерть. Наслідком духовної смерті є тілесні хвороби та фізична смерть.

Христос прийшов, щоб зцілити кожного з нас!
Христос прийшов до нас!

А чи ми прийшли до Нього?
Чи ми відповіли: Господи хочу зцілитись?
Чи ми виконали те, що він каже зробити?

Ми можемо мати різні хвороби. Можемо бажати одужатись від них, але через одну хворобу може бути закрите все! Духовна байдужість може перекреслити все!

Звернімо увагу на символізм, який вжив апостол Іван.
Слово «розслабленість» можемо розуміти, як параліч духу. Зцілення відбувалося в Єрусалимі (Єрусалим – місто Правди, зібрання народу віри, церкви), біля Овечої купелі, що має 5 притворів (овечка – символ смирення, брама – розмірковування). Отже овеча брама – це смирення міркувань, яке приводить до духовного міста Божого всіх «струджених і обтяжених», як духовними так і фізичними хворобами.

Купіль Витезда означає дім Милосердя. 5 притворів можуть нам нагадати про 5 чуттів. Через 5 чуттів впадаємо у гріхопадіння – зір, слух, нюх, смак і дотик. Коли наші чуття не є керовані здоровим духом, то через них приходить і духовна слабість.

Хочеш бути здоровим, то зустрінь Христа у храмі!
Приходь до церкви, щоб зустрітись із Христом!
Він тобі поверне здоров’я.

Так крім зустрічі, потрібно ще й виконувати те, що Христос каже робити…