[1]
Через тиждень ми будемо торжествувати велику подію – Різдво Господа нашого Ісуса Христа, котрий приніс спасіння цілому людському роду.
Ось цілий піст приготовляємось до цієї події, яка звершилась вже давно у Вифлеємі і яка має звершитись у серці кожного з нас. Цією неділею, яка отримала особливу назву “Святих Отців”, Свята Церква нам дає ще одну можливість приготувати нас, згадуючи старозавітніх праведників, котрим було дано обітницю і котрі з надією очікували пришестя у світ Месії, котрі стали предками Месії по тілу і посередніми учасниками його приходу до людей.
У цю неділю в часі Божественної Літургії читається родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама… (Мф.1.17). Таке послідовне викладення імен показує історичну послідовність всіх подій. Особливо це відчутно в Євангелії від Луки, який показує шлях від першого чоловіка Адама, через якого прийшов гріх аж до Богочоловіка Ісуса, в якому прийшло спасіння і знищення гріха.
Євангелист Матей показує зв’язок між Авраамом і Ісусом, початком і сповненням обітниці Бога.
Святе Письмо через ці окремі імена показує як у різних періодах Бог турбується про людину, яку бажає спасти і яку любить, незважаючи на те, що людина часто невірна цій любові. Найбільший вияв любові Бога до людини об’являється у приході Сина Божого. І всі події, які були раніше, вели до цього спасительного приходу Месії.
Серед перелічених людей зустрічаємо тих, хто важко прогрішився перед Богом, немов руйнуючи Божий план та, дивлячись ідеалістичними очима, може у нас виникнути запитання до самого Бога: чому через грішних людей Він здійснює план спасіння?
Ми можемо осудити таке рішення Бога і наш категоричний осуд буде зводитися лише до знищення, а не спасіння. Бог наш – Бог Спаситель, який пропонує Свій План Спасіння людині, але шанує свободу вибору.
Бог наш – Бог Творець, який зуміє створити з нічого і воно буде добрим. Так кожен гріх людини може вивести їй на освячення, якщо вона покається.
Бог наш – Бог любов, що любить не за те, що ми робимо, а за те, хто ми є і до чого покликані.
Шлях Спасіння є шляхом наших упадків і гріхів, наших слабостей і невірностей, але всьому цьому показується велич Божої любові, яку пізнаємо у прощенні, довірі, скріпленні сил, зціленні від недуг.
Шлях Спасіння є шляхом наближення людства до Бога. Прочитаємо Біблію і побачимо, як людство поступово наближувалось до Бога: пізнаючи Його у різноматні способи, вдкриваючи Його щораз іншим. Він залишається незмінним, а людина змінюється, зростаючи у вірі і наближуючись до Нього, тому віносно свого наближення чи віддалення образ Бога змінються.
Шлях Спасіння є особистим шляхом для кожного з нас.
Погляньмо на своє минуле і побачимо етапи нашого наближення до Бога, етапи нашої віри. Можемо засмутитися нашими упадками і можемо водночас благодарити Бога за спасіння, якого ми удостоїлися.
Ми також можемо пригадати багато імен тих людей, які нас наблизили до Бога. Із кожним іменем є пов’язана ситуація, випадок, що вплинув на наше життя. Пригадаймо їх, щоб поблагодарити Бога за них, за те, що Він не забув за нас і Своєю педагогічною рукою вказував на шлях до Спасіння.
Скоро різдво
Щоб достойно зустріти Різдво Христове Свята Церква, закликає нас, щоб ми очистили своє серце стриманням, посиленими молитвами в дома і у храмі, таїнством Святої Сповіді. Щоб прийняли Спасителя у Святому Причасті, творячи із нашого серця “Вертеп”, місце пристановища і спочинку для Бога. Бог не погордує ніким, хто старався з усіх зусиль приготувати своє серце до зустрічі з Ним. Приходить до тих, хто відкриє своє серце, навіть, якщо воно було раніше пристановищем для гріха.
Нехай зустріч з Богомладенцем спонукає нас до продовження нашої дороги Спасіння через зростання у вірі і творення добродійств. Так дійдемо аж до осягнення вічного життя у Небесному Царстві.
Амінь?