Дорогі возлюблені браття і сестри у Христі, після уздоровлення двох біснуватих гадаринського краю Ісус вертається на батьківщину, до Капернауму. Саме там виявляється наступна ознака Його Божественної сили – Милосердя через прощення гріхів. Тільки Бог може прощати гріхи! Так було з давніх давен і так і є по сьогодні. В Христі Ісусі сповнилась ця віра у видимий спосіб. Тепер до цього Милосердя долучаються також ті, хто пішли за Ним, ті, хто почув слова: “кому відпустите гріхи – відпусяться”.  
Щоправда люди і в цій ситуації Його осудили, не повірили у таку силу, вважали, що це богохульство. Але  всі, хто думав про лихе у серці своєму, були засоромлені, адже у цьому чуді, було фізичне(видиме) підтвердження могутності Божого прощення. Прощення звільнило і від видимих узів рабства від хвороби.
Святе Євангеліє звертає особливу увагу, що друзі розслабленого мали велику віру і Христос зворушується від цього факту. В результаті стається чудо оздоровлення як душі, так і тіла.
Перед тим, як зцілити тіло, приходить зцілення для душі.
Принесли, щоб уздоровити тіло, але виявляється, що найперше потреба була у зціленні душі. І все виходить логічно. Адже перед матеріальним світом уже існував духовний світ. Матерія зазнала шкоди через духовний упадок – його ми називаємо словом “гріх”. Людина, яка пізнає гріх, приймає водночас і його наслідки. З часом, а подекуди і відразу, все стає явним і духовні хвороби(гріхи) набувають видимого стану у фізичних хворобах.
Люди із матеріалістичним вихованням в лікуванні, як правило, зосереджуються лише на зовнішніх ознаках хвороби. Вони переконані, що лікують себе, насправді прикривають зовнішню ознаку правдивої хвороби, саме тому недуги часто повторюються, а з часом стають хронічними. Це ще раз підтверджує, що потрібно віднайти правдиву причину хвороби, щоб усунути  її наслідки.
 Уздоровлення має бути у гармонійній єдності між душею і тілом. А починати потірбно із душі, з духовного – тобто з “Покаяння”, переміни життя.
Гріх несе із собою розділ між Богом і людиною, між Творцем і сотворінням, між Джерелом, Податилем життя і життям людини. Малий гріх завдає малої рани, а великий – великої. При цьому слід пам’ятати, що маленькі пилинки непомітно забруднюють і приносять шкоду непомітно. Так людина, не звертаючи уваги на невеликі пилинки своєї погубної поведінки, вводить себе у стан душевного забруднення, який ми тепер модно називаємо “стрес”.
Гріх порушує мир, бо людина тоді стає противником Бога. Саме тому вона повинна примиритися, щоб віднайти мир і спокій душі. Примирення – це навернення, повернення, до Того від кого відвернулися. Це повернення втраченого.
У наших трудностях життя – ми потребуємо примирення
Зауважили, що коли стається будь-яка трудність у житті: ми відразу концентруємо свій погляд на матеріальному.  Лишень після багатьох спроб вирішити ту чи іншу трудність, ми закриваємо очі, схиляємо свою голову і задумуємось: “а може тут є невидима причина?”
Прохання про прощення, відпущення, звільнення з наших гріхів, помилок, невдач – це повернення свободи, яку втратили через спокусу. У прощенні ми стаємо вільними від гріхів та їхніх наслідків.
Благодаримо тебе, наш Господи, що ти повертаєш нам радість у кожній щирій сповіді, що робиш нас вільними від минулого і відкриваєш нам майбутнє. Благодаримо, що кажеш нам: “Радуйся, йди відпущені твої гріхи!”