- Духовні роздуми - https://www.rozdum.org.ua -

Попрощались і повернулися з радістю великою в надії на наступну зустріч

Loading

Вітаю вас, дорогі браття і сестри у Христі, із Торжеством Вознесіння, що нам пригадує повернення Сина Божого до Дому Отця, де возсів у Його славі по правиці.
Святий Лука описує подію Вознесіння так: «знявши руки свої, благословив їх. А як Він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо. Вони ж, поклонившися йому, повернулися з радістю великою в Єрусалим, і перебували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога» (Лк 24, 50-53).
Вознесіння, як і смерть і воскресіння Ісуса, – це був задум Отця, це була невід’ємна частина плану спасiння, у якому було показано шлях до нашого громадянства у небі. Після вознесіння мала виявитися дія Святого Духа і ми тепер є свідками цього діяння у 2000-літній історії Христової Церкви. Христос вознiсся і Дух Утiшитель зiйшов на апостолів у видi вогненних язикiв i це сходження по-сьогодні продовжує показувати свою силу потiшення i укрiплення люду Божого.
В Старому Заповiтi від гріха стримував страх Божий і страх перед покаранням, тепер сокрушене серце в Новому Заповiтi зустрілося із свідченням Христової Любові і дія Святого Духа, що залишає плоди, серед яких першим є любов до Бога, ще більше наближує людину до святості і спасіння від гріха.
Що вiдбувалося з Христом, те буде вiдбуватись i з людиною i цілим світом.
Звернімо увагу як апостол Лука підкреслює, що ця прощальна зустріч була радісною. Не кожне прощання, особливо із найближчими і найріднілими є радісним. Але коли є надія на наступну зустріч, тоді ця надія буде давати початок невимовній радості.
У цьому торжестві маємо навчитися цієї радості. Це станеться тоді, коли будемо відкриті на надію. І хоч песимізм від трудностей і проблем поступово знищує у нас надію, бо звертаємо більше уваги на неуспіхи ніж на шляхи рішення, та все ж підносьмо свої очі догори і пригадуймо про вознесіння Христа.
Ісус вознісся на небе і наш погляд має бути завжди зосереджений на небо. Очі мої відвожду я в гору, звідки прийде моя допомога ?- так псалмопівець молиться і запитує. Відповідає: Допомога моя від Господа, що створив небо і землю.
Вознесiння – повернення до Бога Отця, яке було очікуваним вже довгими роками.
Місце вознесіння Ісуса було поруч Оливного саду. І невипадково. Саме там поблизу Ісус часто душевно возносився в молитві до Отця. Тепер вже Богочоловік цілим своїм єством  увійшов у небесну славу. Апостоли супроводжували Христа на молитву і бачили з якою охотою Він йшов на молитву єднатися з Отцем і з якою тугою вони вертались від молитви. Тепер вони йшли з цієї гори самі. Ісус врешті вернувся до Дому Отця.
Ми, отримавши  дар Святого Духа і перебуваючи у цьому ж Дусі, також будемо удостоєні ласки громадянства в небі, як каже апостол Павло.
Як воскрес Христос, так воскресне і вознесеться до Нього кожна душа, що сповнювалась Святим Духом і тим же Духом була ведена у добрих діланнях. Перебуваймо тепер у молитві, тишині і в очікуванні зіслання Дарів Духа Утішителя.