Дорогі в Христі браття і сестри, у Євангелії від Матея 14:22-34 читаємо розповідь про надзвичайне чудо – ходіння Ісуса по воді і про сміливість Петра долучитися до цього надзвичайного дару. Апостол захотів переступити закони природи, але просити і отримати – це ще не було достатньо, щоб скористати в повні з чуда. Адже продовженням має бути послідовність, відповдіальність і витривалість.
Петро озвавсь до нього й каже: “Господи, коли це ти, повели мені підійти водою до тебе!” 29 . “Підійди!” – сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і підійшов до Ісуса; 30 але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати й крикнув: “Господи, рятуй мене!” 31 Ісус же притьмом простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: “Маловіре; чого засумнівався?”
Бог – Творець не ба і землі, Він усе створив і всім управляє.
Цей світ є створений за різними законами і ці закони утримують цей світ у гармонії. Вчені це підтверджують, відкриваючи ці дивовижні закони. Так саме відкривають, а не створюють чи змінюють їх. Один Бог міг створити ці закони природи, їх змінювати та бути над ними. Христос час до часу показував свою Божественну силу і переступав закони природи, щоб скріпити віру апостолів у Його Божественне послаництво. Тут не було ціллю зробити дивний учинок, але подати допомогу у кращому прийняттю науки, у скріпленні віри.
Радійте, що імена ваші записані на небі.
Такі виявлення викликали захоплення і не тільки, адже хотілось і спробувати цього на собі. Ісус радо ділився своєю Божественоою силою: наділяв даром зцілення, керуванням над духами, прощенням гріхів. Апостоли раділи цими дарами. Господь напоминав завжди: “радше радійте, що імена ваші записані на небі.”
Правильне ставлення до дарів буде нам на добро, а не правильне – на упадок, як це сталось із Петром.
Відповідальність
Петро радо прийняв цей надприродній дар, але розгубився, засумнівався і перші труднощі зламали його добрий намір. Петро почав потопати. Виявилась його слабка сторона людськості.
Прекрасний його наступний крок – він далі довірився Христу: “Рятуй мене!” Господь поспішив йому на допомогу.
Україна – надзвичайний дар незалежності
Відповідальність за дари, які ми отримали від Бога, відповідальність у постійній довірі до Бога. В день незалежності держави Україна зробімо аналіз нашої совісті і задумаймося над своєю відповідальності за ті дари, які отримали, а особливо за дар незалежності Українського народу. Чи зберігаємо його, чи шукаємо нових форм залежності? Моральної, економічної, духовної …
Слід пригадати як із корупцією на різних рівнях український народ далі залишається залежний до грошей, до збагачення, до використання іншого в особистих інтересах. Ефект заробітчанства і хабарництва є цьому виразний сумний приклад.
Залежність до алкоголю, тютюну, наркотиків та інших згубних для здоров’я звичок просто вбивають дух незалежності покликаної до свободи люди.
На релігійному ґрунті проявляється схильність багатьох до різних сект, які тільки чекають наївних і відданих фанатиків, щоб зруйнувати їхнє життя, узалежнивши до різних ввірувань.
Сучасні залежності проявляються до сучасної техніки: мобільні телефони, комп’ютери, що просто нав’язують поняття, щоб без них неможливо обійтися.
Такі роздуми лише утверджують висновок: що держава Україна утримала видиму паперову незалежність, але народ мабуть далі залишився поза відповідальністю за особисту залежність.
Є надія на Бога. Він допоможе нам відновити дар свободи, що починається у серці кожного українця.
Не забуваймо, що Господь завжди готовий взяти нас за руку, як Петра, і врятувати нас від погубного захоплення, зачарування, від всього того, що Він допускає і в чому проявляється наша неміч. Не маймо сорому вернутися на корабель – у звичайне наше життя. Повернемося уже зміненими …