- Духовні роздуми - https://www.rozdum.org.ua -

Раб нелюдської системи

Loading

Чоловік стояв на дорозі і просив милостиню. Цього разу пройти повз нього було не так легко. Він був особливий. Тому часто люди затримувались біля нього і навіть, якщо ніхто нічого йому не давав, то мило усміхались, висловлюючи підтримку.
Справа була в тому, що він не просив грошей, він просив порадити йому роботу. На аркуші паперу він написав перелік робіт, а внизу була прикріплена марка із погашенням боргу за вимогами податкової інспекції про приватні оголошення. У куточку було кілька його сумок, що вказувало на те, що від був прибулець з далеких околиць. Обличчя добре, хоч і вимучене, погляд ясний, хоч і засмучений.

Мимоволі рука тягнулась, щоб дати пожертву, і цим самим підтримати того, що сьогодні вийшов на вулицю, маючи надію на краще.

Але … Не було би краще допомогти так, щоб той більше не виходив на вулицю?

І я на мить закрив очі, щоб уявити інший хід подій, згадуючи оповідання, як колись люди допомагали один одному. Ось звернувся чоловік про допомогу і його прийняли в хату, дали йому скромний притулок, що захищав від вітру і дощу, щось перепало  їсти, а наступного дня вже була поміч по господарству тому, хто допоміг жебраку. Так людина за притулок і за їжу ставала потрібною і бажаною в хаті. Так піднімалась із бідноти і залишеності напризволяще.

Чи пройшов би цей варіант сьогодні? Важко навіть таке уявити, а може спробувати?

Ось настала довгождана мить, коли збідований чоловік переступив поріг дому і його життя перемінилось. Він мав скромний куточок, мав заняття по господарству і йому також давали якийсь харч і ще щось на дрібні витрати. Все було би спокійно і добре, якби не сталось би те, що ще раз підкреслило ознаку розвиненого суспільства.

Вже в наступних днях з’явилися ряд не байдужих до долі чоловіка людей. Прийшли із податкової і наклали штраф за “роботу на чорно”, за ними санстанція – вияснюючи умови проживання і харчування теж зажадали погашення штрафу, пожежники проконтролювали і вияснили, що ще потрібно зробити ряд робіт по нормах безпеки, якщо ж ні, то прийдеться накласти арешт на будинок, силовики детально перевіряли відсутність можливостей насильства з обох сторін і також безпеку відносно сусідів, профспілки теж не залишились байдужими і організували протест про рабське використання людини, журналісти на перших сторінках відразу написали інтригуючу статтю про “кризу в час кризи”, відразу прийшли пропозиції про допомогу зі сторони різних адвокатів, депутати зареєстрували законопроект про такі особливі випадки, а опозиція відразу запротестувала і внесла поправки, а відтак були сплановані дебати по телебаченню …. ще ряд інших приєдналося, щоб ще раз нагадати про свою присутність. Який жах!!!

Перед очима постала сім’я із простягнутою рукою, за їхніми очима був колишній їхній дім, а на порозі сидів колишній жебрак, який із здивованими очима і відкритим ротом далі перебував у шоковому стані. Перед ним було наступне питання: пустити жебраків у хату чи ні? Адже історія може знову повторитись.

Я відкрив очі і підійшов до жебрака, кинув якийсь гріш і не мав сміливості поглянути йому в очі. Боявся, щоб він побачив у моїх очах надпис: “раб нелюдської системи!”

Прости … так простіше…

А чоловік далі стояв на дорозі і просив милостиню.

p.s. “Милостиня” від слова “милість” не від слова “гроші”