[1]
З того часу Ісус почав проповідувати й говорити: “Покайтесь, бо Небесне Царство близько.”
Дорогі браття і сестри, у неділі по Богоявленні маємо нагоду застановитися над закликом Христа до ПОКАЯННЯ.
Христос цитує слова пророка Ісаї: Народ, який сидів у темноті побачив велике світло; тим, що сиділи в країні й тіні смерти, – зійшло їм світло.
Про яке світло тут говориться? І про яку темряву згадується?
Темрява нас лякає тільки тим, що у ній нічого не видно і не знаєш, що може очікувати від неї. Але цей страх переборюється присутністю світла. Коли все стає ясним, тоді страх відходить. Отож пошук світла – це перша умова, щоб побороти страх перед темрявою.
Щоб побачити потрібно мати не тільки очі, але мати ще й світло.
Одного світла також не достатньо, потрібно ще й відкрити очі. А коли дивишся, тоді потрібно бачити чистими очима.
Часто люди протирають очі, очищують лінзи окулярів, щоб бачити добре, тобто так як є, без жодного спотворення.
Заклик: “Покайтеся, бо Царство Боже вже близько!” – це заклик, щоб ми очистили наше серце, наш розум. Щоб могли сприйняти науку Христа, Євангеліє, так, як воно є в дійсності.
Факт того, що слухаємо Боже слово всі разом, але розуміємо його по-різному, свідчить про те, що, на жаль, не всі сприймають однаково, а дехто ще й перекручує почуте на свій лад.
У кожного було своє минуле, виховання, формування цінностей, тому часто маємо різне розуміння слів і висловів, тому виходять різні висновки. Щоб побороти таку заплутаність, хаос, “темряву відносин” ходимо до школи, вчимось, діалогуємо, пізнаючи істину, щоб наблизитися до спільного розуміння, до єдності в думках, до єдиномислія.
А наступний крок до правдивого розуміння – це чистота серця. Чистим серцем, спокійною душею людина сприймає без скривлення. Часто гріховні пристрасті стають на перешкоді прийняття правди. Часто через гріховну засліпленість людина закривається від світла Істини. Таким чином боже слово не має доступити до серця людини і його не просвічує.
Людина може довгими роками ходити до храму і слухати Боже слово, але якщо не відкриється на Нього, то залишиться такою як була, адже дія Бога обмежена нашою свободою.
Дозволимо Богові діяти в нашому житті, то Він і буде діяти, а якщо закриємось від Божої благодаті, то і змін не станеться в нашому житті.
Ось тому слід задуматися кожного разу, коли виходимо з храму, коли прослухали Боже слово, задуматися над тим, яким буде наше покаяння, як переміниться наше життя?
Перед тим, як прийняти Царство Боже слід прийняти його чистим серцем і світлим розумом.
Відритися на слухання Бога – це означає смиритися перед Ним. Визнати, що маємо потребу слухати Його, не сперечатися, заперечувати чи ставити під сумнів. А вірити і втілювати в життя.
Тому слід перед тим, як слухати Євангеліє, поучення священика, подібно приготуватися немов перед прийняттям Святого Причастя, СПОВНИТИСЯ ДУХОМ СОКРУШЕНИМ і ПОКАЯТИСЯ, тобто очистити себе від усякої гріховності, що може проявитися в гордовитості, критиканстві, перекручуванні на свій лад, брехні і надумуванні, безпідставних сумнівах і всьому іншому, що затемнює правдиве розуміння Євангелії Христа.
Дорогі у Христі, зробімо крок вперед до Світла і залишімо страх темряви, шукаймо завжди світло Істинне і перебуваймо у вчинках Світла, що прийшло у цей світ.