У церковному календарі ми маємо 4 особливих частини року. Їх називаємо – “духовними постами”. Піст – це особливий час стриманості від матеріального, щоб наблизитися до духовного. Кожний із постів має своє особливе значення і по-своєму творить акцент на спільній для всіх постів цілі – це освячення. Ми наближуємося до Божественного через думки – Богомисліє, через слова – Славословлення-моління, через діла – Милосердя (милі серцю дії). Так твориться зустріч із Богом, так звершується діло спасіння, так обожествлюється через дію Духа Святого людина, котра віднаходить своє духовне начало в Творцю, Небесному Отцю.
Першим постом у Церковному році є Різдв’яний піст. 40 днів присвячених на роздуми про воплочення Божого Сина увінчуються святкуванням і радістю Його народження.
Піст Пасхальний, великодній, чи страсний звертає нашу увагу на Спасительну місію Христа, на відкуплення людини від гріха ціною жертвенної любові показаної на хресті. Таїнство Воскресіння відкриває нам простір надії на вічне життя в оновленому творінні і в повернення до приготовленої нам Небесної Батьківщини.
Апостольський піст, що приходить до нас після Торжества П’ятидесятниці, в якому згадуємо народження Святої Церкви, пригадує нам про особливу місію апостолів. Саме вони продовжили справу Учителя з Назарету і були достойними учнями і свідками святого Євангелія. Христові учні також духовно “народили” послідовників Спасителя, котрі почали називатися християнами.
Богородичний піст, що триває два тижні перед святом Успення Богородиці, звертає нам увагу на Пречисту Діву, Божу Матір, Благословену між жінками. Саме вона є блискучим прикладом освячення душі і тіла, невидимої і видимої Божої присутності Бога у житті людини.
Успенський піст – це Богородичний піст. Це особлива пора для жінок?
Успенський піст розпочинається прикладомвіри в живого Бога через жінку-матір маковейський синів із Старого Заповіту і завершується жінкою на межі Старого і Нового заповіту Марією, котра повірила у сказане до неї і зберегла у своєю серці. Цей Богородичний піст, наповнений прикладом Біблійної жіночості, звернений особливо до жінок, до їхньої особливої духовності, яку мають черпати із прикладу Біблійних жінок, котрі засвідчили свою віру в Бога і іншим вказали шлях до Бога, та підтримали інших в час випробувань.
Успенський піст – останній піст у церковному році. Це пора підсумків?
Цей піст завершує церковний цикл року і разом із порою збору врожаю спонукає і нас також до думки про духовні скарби, якими збагатилися за цілий рік. Скільки посіяли і скільки збираємо?
Торжество Успення Матері Божої нам пригадує про неминучість нашого успіння у Христі Ісусі.
Марія за переданням Церкви вознеслася на небо. А що її могло утримувати тут? Хіба вона була обтяжена гріхом? Хіба була заземлена турботами про матеріальне? Хіба зв’язувала себе із земським? Збір врожаю нам пригадує, що тільки збирати врожай – це утопія, ілюзія. Із зібраного потрібно відразу відкласти на посів. Це означає, що зібрані духовні дари, потрібно далі сіяти, що зібрати достойні духовні плоди. Це означає, що отримані матеріальні блага, потребують сіяння в доброчинності, щоб плоди милосердя були явними.