Дорогі браття і сестри, притча про Весільну гостину (Євангелія від Матея 22:1-14) також була звернена до людей віруючих. Ми, котрі ходимо до Божого храму і вважаємо себе християнами, чи ми почуємо цю притчу, думаючи про своє духовне життя? Що для нас означатимуть слова: “Багато бо покликаних, але вибраних мало”До Свого Царства Бог нас КЛИЧЕ без нашої на це згоди, але без нашого вибору і нашого рішення ми не можемо увійти в нього і без виконання Божої волі ми не зможемо залишитися в ньому.
Хоч і перші люди відмовились від виконання Божої Волі і були вигнані за це з раю, та Бог по Своєму Милосердю далі продовжує запрошувати кожного з нас до Себе.
Бог нас кличе до участі у Своєму Царстві і нам припадає зробити вибір, а це означає, що потрібно залишити наше світське життя і клопоти, щоб стати учасниками Божественного.
Запрошення на гостину – це тільки прообраз того, що буде у вічності.
Тут на землі Бог нас учить і привчає до вічності у Божому Царстві. Тут ми у кількох хвилинах показуємо свою Любов і повагу до Бога, а для Небесного Отця – це ознака, що ми це хочемо робити цілу вічність.
Та все ж наш досвід показує, що не так є легко почути голос Божий, довіритись і залишити все, щоб побути з Богом на молитві, у роздумах про Божественне, щоб посвятити свій час на добрі діла, виявити милосердя.
Зауважмо, що чим більше ми любимо Бога, тим легше і простіше є бути з Ним на молитві, у Його домі-храмі, виконувати Його Волю.
Якщо не любиш і не поважаєш, то тільки і шукаєш способу, як цього не робити.
У притчі також згадуються і ті, котрі прийшли на гостину, але були засуджені, бо не мали весільної одежі, яка за звичаєм дарувалась кожному гостю при вході . Вони не хотіли залишити свій старий одяг і прийняти інший. Про причину не знаємо.. але знаємо, що також і серед тих, які приходять у храм, є такі, котрі не приймають від Бога дарів Його і тому не міняються. Чому?
А це вже потрібно, щоб кожен запитався себе, як він змінюється після кожного відвідування храму, після читання Св.Письма, доброго діла. Хто поважає Бога і любить Його, той не сумнівається в тому, що Бог хоче добра для нас, той не бунтується перед виконанням Божої волі, той постійно обновляється, одягаючись у весільну одежу святості!
Що означає: Божа воля?
як ти розумієш вислів: Нехай буде воля Божа?
благословляю на цю неділю. День, коли ми можемо отримати одежу Божої благодаті і стати достойними учасниками Божого Царства.
Хочемо цього? Що ж цей день нам конкретно покаже і ці роздуми сподіваюсь нам допоможуть.
Кілька днів тому прочитав притчу, в якій говориться про одну побожну жінку. Вона щодня проказувала довгі молитви і однією і тією ж дорогою ходила до храму багато років. Та одного разу прийшла і виявила, що двері зачинені. Зажурившись, що за стільки років їй доведеться пропустити службу, вона підняла очі догори і побачила записку прикріплену до дверей: «Мене тут немає»….
Сьогодні зайшов до храму і почув гул, кожен говорив за своє, і звичайно важливе. В перерві між службами дяк читав молитву, але гул заглушував її. І чомусь згадалися оці слова «Мене тут немає». І одразу поставив собі питання: Чому ми прийшли до храму? Чи дійсно ми шукаємо Бога? А чи є Бог тут, у цьому храмі, між нами (я говорю між нами, бо не виокремлюю себе від інших парафіян)? Чи знайдемо ми Бога?
Так, Бог запрошує нас до себе, але чомусь, але ми зараз маємо важливіші справи. Прийдемо пізніше. Але чи прийдемо ми пізніше, якщо уже зараз у нас не вистачає часу? Чи прийняти одежу Божої благодаті – залежить від нас самих: Бог хоче дати нам благодать (Моя воля, беріть…), але чи візьмемо? Адже для цього від стількох речей треба відмовитись!