Дорогі браття і сестри у Христі, ми продовжуємо своє приготування до св.Великого посту! Наступним кроком – це роздуми над двома особами: Митарем і Фарисеєм.
Обоє були побожними, обоє були в храмі і обоє молилися, але не обоє були вислухані Богом, лише одного Бог прийняв, бо лише один був щирим перед Богом.
Пройшли довгі роки наших молитов і що?
На дорозі нашого духовного життя слід час до часу запитати себе про свої переміни. Як я змінився? Ні, це не дорікання собі, а вияснення правди про себе. Адже людина на місці не стоїть – вона перемінюється. І куди? в яку сторону? У сторону добра чи зла?
Розповідь про молитву розкаяного грішника і зверхнього молільника нам показує, що після молитви є наслідки: наповненість Божою ласкою, або пустота.
Сокрушення серця – це молитва смиренної людини, яка пізнала свою грішність у глибині свого серця.
Поверхнева молитва, яка стосується лише зовнішнього життя, не дає доступу Божій благодаті у серце людини.
Ми молимось і це добре, і про що молимось?
Яка тема наших приватних молитов? Ми переживаємо за сім’ю, за друзів, за цілий світ? А цим часом ми може хочемо показати свою добрість і приховати свою не зацікавленість до спасіння своєї душі? Показуєм зацікавленість іншими, а до себе – байдужість, навіть, нелюбов?
Запитаймо себе: чи ми зацікавлені життям своєї душі? Якщо так, то чи молимось за її здоров’я, за її спасіння, за її розвиток, …
Це дуже важливо, щоб ми перш-за-все приділяли увагу нашій душі, нашому внутрішньому світу, нашому духовному життю. Адже ніхто окрім нас самих не може мати доступ до внутрішнього життя.
Коли ми будемо занедбувати своє внутрішнє духовне життя, то почнем мати уподобання у зовнішній релігійній поведінці і так поступово станемо подібними до фарисеїв, релігійних фанатиків, забубоних чи поверхневих прихожан.
Хто ще не почав молитися за себе, то нехай негайно випрошує покаяння для себе!
Хто вже молиться і є на дорозі спасіння, то нехай перевірить свою молитву. чи щира перед Богом, щоб не бути відкинутим через своє пустомовство. Адже уста моляться, а серце холодне в молитві.
Хто молиться, але не відчуєває перемін, то хай пам’ятає, що молитва без діл мертва. Тому окрім молитви, потрібно робити кроки до святості.
Наближається пора посту – пора освячення. Приготуймо і налаштуймо себе до цієї пори благодаті.