Дорогі браття із сестри, згідно церковного уставу і календаря цього року свято Стрітення Господнього випадає разом із неділею “Про Останній (Страшний )суд”, яка має нас приготовити до Великого посту. Так цього року з Божого провидіння ми можемо побачити зв’язок між цими двома уривками святого Євангелія, адже одне одного доповнює: у Стрітенні ми роздумує про нашу зустріч з Спасителем Месією, а у читанні про Суд людства задумуємось наскільки важлива ця зустріч, адже на Суді для декого – це буде остання страшна зустріч із Божою справедливістю, а для інших – це буде початок вічної радості.
Зустріч з Христом наповнює наше життя
Хто зустрівся з Богом і прийняв Його, той живе по-Божому, той у час свого вибору схиляється у сторону Божої волі, той у своєму житті бачить багато добрих вчинків, які виконав задля Любові до Бога.
Бог нас першими полюбив! Коли ми любимо інших, то ми передаємо Божу любов іншим. Саме Божа любов є спасаюча і саме вона є вічною, непроминаючою. Цією любов’ю наповнюємось кожного разу, коли переживаємо у своєму серці зустріч із Богом. Після зустрічі з Богом, хочеться любити інших і творити добро.
Інколи хтось себе змушує до любові, але з цього нічого не виходить, адже щирість не дозволить бути фальшивими в любові.
Інколи в когось опускаються руки від розчарування, від невдячності, від втоми … і вже ніби не хочеться творити добрі діла. Саме у цей момент потрібно визначитися: чи в цьому виконував Божу волю?
Адже Божа воля полягає не в геройських вчинках, а в спасінні душі. Доброта не може пошкодити у Спасінні душі, а геройські вчинки інколи доводять до гріха гордості і марнославства, що противляться Богу.
Ось тому, дорогі браття і сестри, нехай це свято Стрітення увійде у нашу щоденність, щоб зустрічати Бога у кожній миті нашого життя і Він, як це світло від свічки, буде просвічувати наше життя і наповнювати його теплом Своєї Божественної Любові, яка нас і доведе до Останньої цієї земської зустрічі, що сповнить нас вічної радосі у Небесному Царстві.