- Духовні роздуми - https://www.rozdum.org.ua -

Що бачимо, цінуємо в чуді? Що залишається від чуда у нашому серці?

Loading

Дорогі браття і сестри, чудо описане в Євангелії від Матея 14:14-22 пригадує нам Божу любов до людини і клопотання про її земські потреби. “Хліб наш насущний дай нам” – ми молимось і отримуємо, даючи нашу частину зусиль і решту помножує Бог. Щоправда завдяки технології виробництва людство теж навчилось “помножувати”, але вже з іншої причини і це вже перестало когось дивувати.
Чудо – це незвичайне …  що може стати звичайнимВсе надзвичайне привертає нашу увагу і дивує, а може і захоплює … Наш досвід життя показує, що ми можемо звикати до незвичайних явищ, які поступово можуть стати навіть будденними. Може тому в основі економічного успіху є постійна новизна? Щоб постійно дивувати чимось незвичайним і щоб постійно було бажання придбати щось нове, залишивши в стороні “старе”, яке якусь мить назад зачаровувало споживачів.
 Ми живемо у чудесному світі
Цей світ – це явне чудо! Так говорять прості люди і науковці. Чи ми бачимо це чудо?  Погляньмо на  чудесність довколишнього світу: природу, відносини між людьми, гармонійне поєднання між одним і другим.  Інколи нам звертають увагу на те, що ми звикли дивитися, але  перестали “бачити” дивовижність. І відкривши очі, які тільки тоді прекрасні емоції наповнюють наше серце ….? Це ж так прекрасно! – в захопленому дусі шепоче серце.
А для чого, чому ???
Коли емоційне захоплення проходить, тоді нашим розумом ми можемо торкнутись цікавих запитань: “а чому існує цей прекрасний світ, чому чуда творяться, навіщо довкола нас створена така чудесність?”
І відповідь на ці запитання нам може дати Творець, той, хто сам є чудесний і наповнений чудесністю.
У кожному Божому чуді – ми можмео відчути на собі дотик Божої любові, якщо не будемо зупинятися на самому чуді, а звернемо увагу на Творця цього невимовного і неописаного чуда!

Ти живеш – це не чудо?
Ти дихаєш – це не чудо?
Ти можеш бачити, слухати, спілкуватися – це не чудо?
Ти можеш їсти, ходити, спати – це не чудо?
Прожив день, ще один день – це  хіба не чудо?
А скільки ти чудес побачив у цьому дні?
коли закінчиться твій життєвий хлях, тоді буде ще одне чудо… Яке?
Якщо ти навчився бачити чуда за життя, то  вкінці життя ти зумієш його побачити!