Дорогі браття і сестри у Христі, у Євангелії від Луки 10:25-37 розповідається про доброго самарянина, на прикладі якого було пояснено значення слова ближній. В цій історії показано зустріч між людьми і наслідки від їхньої зустрічі. В одній зустрічі люди причинили зло людині – пограбували, побили, а в інших випадках священик і левіт немовби нічого злого не зробили тому бідному чоловікові, але й нічого доброго, лише в останній зустрічі один чоловік-самарянин проявив Милосердя і допоміг, виконав заповідь любові.
Дорогі браття і сестри, кожна наша зустріч із людиною перед нами ставить вибір: як ми маємо віднестися до неї? І на прикладі цієї притчі можна побачити, що є лише два шляхи, а це: зробити їй прикрість, або підтримати її та надати допомогу.
Як бачимо, не існує третьої дороги, немов би нейтрального стану, тому що байдужість – це також форма зла. Якщо ми залишаємося “у стороні”, цим самим ми не допомагаємо нашому ближньому, ми нічого не робимо злого, але ми стаємо німими співучасниками зла.
а тут висновок: Хто не любить, той робить зло.
Особливо між нами, братами і сестрами у Христі, християнами, дітьми одного Небесного Отця, має проявлятися лише взаємна любов. Ніякої ворожості. Ми маємо підтримувати один одного у всьому, окрім гріха.
Апостол Павло каже: ” Увесь бо закон міститься у цій одній заповіді: “Люби ближнього твого, як себе самого.” Коли ж ви між собою гризетеся та їсте один одного, вважайте, щоб один одного не знищили! ” (Гал.5: 15).
А в сьогоднішньому поученні ми чуємо : “благаю вас я,…, поводитися достойно покликання, яким вас покликано, в повноті покори й лагідности, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любові, стараючися зберігати єдність духа у зв’язку миру”. Послання до Ефесян 4, 1-3
У віруючих людей, як і в Бога, немає випадкових людей і випадкових обставин.
Ми покликані завжди шукати Божу волю, а зустріч із людиною може бути знак від Бога. Який?Основним критерієм, щоб розпізнати Божу волю в цій зустрічі є просте запитання: як я можу виявити до цієї людини любов, пошану, підтримку?
Якщо у моєму в серці замість добра народжуються почуття зла або ж байдужості, тоді я стаю противником заповіді любові і самого законодавця – Бога.
Богослови вичисляють тихі, потайні гріхи проти любові до ближнього:
1 – Байдужість у відношенні до ближнього,
2 –Заздрість і ревнивість,
3 – Ненависть, гнів i бажання зробити шкоду.
Ці гріхи – це як сходинки до явних і відкритих гріхів, які будуть мати великі наслідки.
Хай Бог нас збереже від порочності нашого серця, в якому може притаїтися зло, що зробить нас нездатними любити.
У час різдвяного посту ми запрошені пережити мить очікування приходу Спасителя до людей.
Ми розпопізнаємо Його у зустрічі з нашими ближніми?
Ми зуміємо виявити любов до Бога через наших ближніх?