Ще вчора ти раділа з того, коли я взяв телефон у руки і сказав своє перше: “Мама, алло!” Ти раділа і плескали в долоні, кажучи: “молодець”.
А сьогодні я показав як вмію краще від тебе користуватися твоїми смартфоном і ти хвалилася перед усіма та й розказувала, яка в тебе розумна, розвинута дитина.
Мамцю, не плач, якщо завтра ти не побачиш моїх ясних очей, не почуєш моєї відповіді на твій живий голос, … хіба що зможеш переглянути фото чи відео на фейсбуку, або коли я зроблю селфі і виставлю усе на Інстаграмі.
Хвалимо за те, від чого будемо плакати?