Дорогі Браття і сестри у Христі, сьогодні ми святкуємо Торжество Різдва Пресвятої Богородиці, складаємо подяку Богові за народження Тої, Котра стала земською Матір’ю нашого Спасителя і стала також Небесною Духовною Матір’ю для кожного, хто називає себе учнем її Сина.
У цей торжественний день Свята Церква закликає нас до роздумів над двома уривками із Євангелії від Луки (Лк 10, 38-42; 11, 27-28), які здавалося б не мають прямого відношення до особи Пресвятої Богородиці, але саме ці уривки спрямовують нас до глибоких роздумів над вибором, який мали батьки Йоаким та Анна та вибором, що мала і сама Пресвята Дівиця.
У першому уривку згадується про двох жінок, яких звали Марта і Марія. Марта клопоталася у всякої послугою і при цьому нарікала на свою сестру Марію, яка сиділа в ногах Господа і слухала Його слова.
Ось ці дві жінки нам нагадують про інші дві жінки, які у свій час змінили хід історії цілого людства.
Перша – це є Єва, котра стала першою жінкою людства, праматір’ю усіх живих, яка також клопоталася усякою послугою в Едемському Саді і яка постійно хотіла чогось більшого, яка саме спокусилася і спокусила до гріха свого чоловіка, яка не могла похвалитися слуханням Бога, а навпаки, яка через нестримність свого язика допустилася певної неправди, яка ховалась від Бога і замість прохання про прощення виправдовувалась і шукала винних.
Друга жінка – це та, яка стала першою жінкою Нового заповіту, новою Євою – Пречиста Діва Марія. Ми не маємо багато опису про її трудолюбивість, зовнішню заклопотаність і многословність, натомість постійно підкреслюється її готовність слухати Бога і виконувати Його Святу волю.
Для Бога – це важливо!
Важливо, щоб була гармонійна єдність між Тим, хто довіряє свою волю і Тою, яка вміло хоче її виконати.
Саме тому ми відразу читаємо другий уривок (Лук 11, 27-28), де Ісус звертає увагу, що блаженними стають не через тіло (бути родителькою і годувальницею), а через слухання Божого слова і виконування Його. Тому не через діла ми входимо у спасіння, але через діла із вірою, яка народжується зі слухання.
Бо якщо буде тільки “холодне” виконання, без вогню віри, то чи воно буде угодне Богові, який дивиться на не кількість зроблених діл, а на те, як саме ми це зробили?
Пресвята Богородиця не клопоталась про багато, а шукала те, що дійсно потрібно, тобто виконати Божу волю.
Цього вона і навчилась від батьків, які у силу обставин також мали різні спокуси, щоб турбуватися про різне, але зі смиренністю приймали все, що Бог їм давав і не були посоромлені. Вони вибирали завжди кращу частку, тобто служили Богові і були вірними Йому докінця.
Бог злянувся на їхнє смирення, згодом Бог зглянувся і на смирення їхньої дочки.
Ми чули, як Господь сказав: Марія, сестра Марти, вибрала кращу частку, яка не відмовиться від неї. Пресвята Богородиця стала явним прикладом, цих слів, бо її вибір став найкращим як для неї, так і для цілого людства.
Сучасні християнські жінки також мають вибір до кого уподібнитися: до Марти – ділової, заклопотаної, гіперактивної, з претензіями до інших і доріканнями, або ж до Марії – тихої, уважної, смиренної, вірної і готовою виконати волю Спасителя.
Як важливо вибрати і взяти із собою те, що не відніметься ніколи, де б ти не був і в які би обставини не потрапив
Сьогодні чуємо постійні заклики на захист жінки і при цьому відчувається постійна напруга її небезпеки у теперішньому суспільству, яке вже є новітнім суспільством, в якому родились і вросли дівчата та жінки нового виховання. А заклики, що жінка в небезпеці не перестають звучати. Чому?
Якщо у сучасному суспільстві є такі небезпеки для жінки, то можливо слід задуматись: чи потрібно змінити цю новітню модель жінки, яка ввела в кризу присутність жінки сім’ї, в професійній сфері діяльності та в іншому?
Тепер є тенденція до творення однакового суспільства, де не буде чіткого розмежування між статтю та особливістю стосовно статі діяльністю. Така однаковість, що суперечить волі Бога у взаємодоповнені різних, до чого вона приведе? Часом не в напрямку знищення жінки?
В історії людства багато залишилось видатних жінок, котрі через свої “клопотання про багато”, через бажання бути “богинею”, через свою галасливість і пошуки своєї надуманої “справедливості”, досягнули слави і вплинули на переміни суспільства, але скільки є тих, котрі їх хочуть наслідувати?
Приклад покірної і тихої Богородиці, котра виконала Боожу волю, став прикладом для багатьох жінок, які у святості життя зберегли міцні сім’ї, виховали святих дітей, стали духовними наставницями для внучат.
Їх є багато і тому цей світ далі наповнюється чеснотами доброти і ніжності, а що буде, коли їх стане менше?
Так, загроза знищення світу стане все явнішою, як це сталось і з сім’ями, де агресивність дітей є явною, де жорстокість є щоденною, де небезпека і напруга стають звичними.
Бути в ногах Господа і слухати Його слова – це не марна трата часу, це початок добрих справ, які не пропадуть, не будуть марними і не будуть мати необхідності переробляти їх, бо були зроблені у поспіху.
Слухати Боже слово і Його виконати – це не утиснення власної свободи і самореалізації, це вияв до віри до Небесного Батька, який краще від нас знає, що нам потрібно для правдивого щастя.
Виконати Божу – це означає стати поруч Христа, поруч Марії, поруч багаточислених святих, щоб наповнити цей світ світлістю Божої Любові.
аудіо версія за цим посиланням: http://chirb.it/0P3n3G