[1]
Дорогі браття і сестри у Христі, розповідь про помноження хлібів описана в Євангеліє від Матея (14, 14-22.) показує Ісуса, який дбає про потреби людини, котрий зважає на життя людини: яка має щось їсти, десь відпочити.
Водночас Христос пригадує нам про важливість нашої єдності у потребах. Адже у час трудностей у нас може проявитись егоїзм і кожен може думати лише за себе. Мовляв, якщо сам за себе не подбаєш, то за тебе ніхто не подбає. так тепер живуть невіруючі і так виховують своїх дітей.
І так апостоли хотіли відпустити людей, щоб ті самі подумали про їжу, а почули від Христа: «Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.»
Бог пригадує про те, що в раю Він давав людині плоди вічного життя і по-сьогодні дає плоди землі, щоб людина могла жити.
Сучасна культура віддалює людину від думки, що дари від природи це все милість Божа до нас, а ми лише доповнюємо своєю працею.
Зауважмо, що ми звикаємо до думки, що все можна купити у магазині, і таким чином магазин стає нам «подателем життя», але вже за гроші. А земля і людські старання ? забуваються…
Коли забудемо за Бога, тоді хтось відчує себе «божком» і він буде вирішувати долю людей… що і бачимо сьогодні в економіці.
Чи ми допомагаємо один одному у наших спільних потребах?
Коли підемо за духом егоїстичного страху і почнемо думати лише за себе, тоді і буде крах нашому життю.
Коли будемо забувати про Творця і Подателя життя, тоді будемо забувати, що все нам дано не для нашого егоїстичного задоволення, але для підтримки у спільних потребах.
Кілька хлібів і риб наситили багатьох.
Нічого дивного, погляньмо довкола таке чудо помноження постійно є у природі, постійно Бог помножує дари землі, щоб дати нам поживу, звичайно, якщо ми дамо Йому з чого помножувати. Як не посієш, то не пожнеш.
Вражає опис помноження «Підвів очі до неба, поблагословив і розламав хліби і дав учням, а учні – людям» це нам пригадує про Тайну вечерю, коли Христос дає Себе на поживу, щоб ми мали життя вічне.
Вражає, що Христос не шкодував себе!
Давав себе людям!
Це багатьох спонукало до наслідування – не шкодувати себе і давати себе один одному, не думаючи про егоїстичну користь, яка стала одною з причин вигнання людини з раю.
Хочемо повернутися до приготовленого ще перед віками для нас Царства ?
Пригадаймо, що ми дали Богові на помноження, щоб інші мали повноту життя …?
І станеться чудо
прослухати аудіо версію можна тут:
генуя
савона