[1]
Слава Ісусу Христу! Дорогі брати і сестри у Христі, в неділю перед Торжеством Воздвиження Чесного і Животворного Хреста продовжуємо пізнавати любов Бога до людей, Котрий послав Свого Сина не для того, щоб засудити світ, а щоб Ним спасти його.
Ще минулої неділі ми чули притчу про Виноградник, у якій було описано, як невдячні люди вбили Сина Господаря, через це втратили все, а виноградник було дано іншим.
Ми стали учасниками продовження цієї притчі-історії. Ми віримо, що Царство Боже передано нам, християнам, учням Ісуса Христа. Але тут маємо бути пильні, щоб і від нас було забрано це Царство. Для цього ми маємо багато того, що нас пригадує, а особливо – це святий хрест.
Центральним символом християнства є святий хрест – знак Божої Любові.
Знак, який поєднує небесне і земне, Боже і людське, жорстокість і лагідність, насильство і милосердя. Знак, який у минулому був знаком прокляття і навіював страх, прокляття, а тепер для кожного з нас став запрошенням до наслідування і знаком благословення.
Адже сини Царства Божого успадковують усе Боже. Тому ми дуже часто згадуємо про св.хрест: в часі молитви, в час благословення, в наших храмах та оселях. Ми хочемо всім людям свідчити – що Бог хоче спасти світ саме так – жертвує себе, щоб ми мали життя.
Для нас хрест – це не магічний знак, хоч деколи з нього хочуть таке зробити і таким чином змінити наш погляд. Але наш погляд має бути спасаючим себе, але не знищенням інших, погляд, що шукає життя і добра, а не шкоди і чогось іншого. Для нас Хрест – це не знак залякування чи страху – це сила Божа. це Святий Хрест! Це дорога до святості.
У сьогоднішньому Євангелії згадується: «І як Мойсей підняв змія в пустині, так Син чоловічий має бути піднесений, 15. щоб кожен, хто вірує у нього жив життям вічним.» Це згадка про подію описану у книзі Числа 21, 4 – 9.
Люди нарікали, що Бог їх вивів з рабства і тоді Бог допустив, щоб змії напали на них, але кожен, хто подивися на змія на жезлі Мойсея отримував зцілення.
Змії кусали смертельно, але погляд у напрямку спасіння не допускав смерті.
Дорогі у Христі, у цей тиждень перед Вознесінням Чесного і Животворного Христа, звернімо увагу на те, як ми споглядаємо на Хрест?
Що відчуваємо ми у глибині нашого серця?
Які думки породжує це споглядання?
Дивімось на хрест і в час спокусливих «укусів» злого змія, у час, коли його «яд» – гріх – вже полонив наше життя. Не відкидаймо наші “хрести”, на них можна буде по-іншому подивитися і вони стануть знаком спасіння.
Нехай, хрест, свідчення Божої любові пригадує нам, що у всьому і завжди має бути любов – віддати життя своє!