Для чого в Церкві Христа творчість та різноманітність?

Loading

Зустрілись троє друзів з різних конфесій. Прогулюючись по місту, вони проходили повз православний храм. Тоді православний зупинився, повернувся у сторону церкви і, шепочучи молитву, правою рукою, три пальці якої зігнув разом, зробив знак святого хреста, закінчуючи свій рух на лівій стороні плеча. Всі рушили далі.
По деякому часі зупинились біля римо-католицього храму. Римо-католик теж правою рукою, але у нього вже всі пальці були складені разом, теж ознаменував себе знаком хреста, ще з другою різницею, що завершив свій рух на правій стороні.
Вони рушили далі, знаючи, що незабаром буде баптистська будівля. Всіх мучила цікавість, що ж буде із їхнім третім другом-протестантом? Коли вони наблизились дуже близько до «дому молитви», то третій друг обернувся до них обличчям, витягнув Біблію та крикнув: «Алилуя! Покайтеся! Бог вас любить!»
Господь з неба у черговий раз усміхнувся, мовляв: «Ох, які ж ті люди творчі …»

Різноманітність – це ознака багатства і творчості. Основне, щоб вона не стала причиною роздору і непорозумінь. Коли різноманітність об’єднана, збагачуються всі і взаємодоповнюються.
В історії Церкви утворилось багато різноманітностей. Шкода, що не всі виникли з причини любові і з метою збагачення цілої Церкви.

ekumenizm

9 коментарів до “Для чого в Церкві Христа творчість та різноманітність?”

  1. Дійсно добре коли люди шукають спільне, а не те що їх різнить. Ми шукаючи відмінності – знаходимо неприйняття, суперечки і згодом – ненависть, шукаючи ж спільне – знаходимо любов і милосердя.

  2. “Зустрілись троє друзів з різних конфесій”
    для мене цінне було те що люди не відкидають своїх друзів тільки через те що вони приналежні до іншої конфесії. але далі провадять свої спільні зустрічі, пригоди та подорожі. намагаються пізнати і зрозуміти одне одного, конфесію один одного, пізнати а не переконувати хто з них правий а хто ні 🙂

  3. Зустрілись троє друзів з різних конфесій…
    для мене цінне було те що люди не відкидають своїх друзів тільки через те що вони приналежні до іншої конфесії. але далі провадять свої спільні зустрічі, пригоди та подорожі. намагаються пізнати і зрозуміти одне одного, конфесію один одного, пізнати а не переконувати хто з них правий а хто ні :)”

  4. Двое стояли в православному храмi i…шу…шу…шу…
    1.- Але цi евреi жорстокi люди, розiп”яли Христа, i ще кричали: Розпни Його, ось Вiн висить весь в кровi (дивлячись на образ).
    2.-Так, так…, згоджувалась друга жiночка.
    Рядом стояла еврейка i все чула. Звернулась до жiночок i каже:
    -А Iсус то був евреем…
    1.-та невже?
    2.-зараз ми спитаемо в батюшки.Приходять через деякий час.
    -Так, точно. Iсус був евреем. Але прийшов наш Православнuй Iван Христитель i перехристив Його в нашу православну вiру.

  5. Для чого так багато говорити про міжконфесійні відносини, християнин повинен відноситись по християнськи до всіх людей: братів, сестер, єретиків, сатаністів і т.д. тоді в цьому не буде ніяких проблем. Причина міжконфесійних конфліктів у людській гордині і безкультурі.
    Якщо говорити на тему догматики, я думаю тут необхідна дискусія і критичне мислення, у суперечливих питаннях є можливість самому задуматись над тим у що я вірю і не прийняти нічого
    зайвого

Залишити відповідь