Я не хочу бути в Церкві, яка …
[1]
– яка вчить тільки просити, бо виховує лінивих попрошайків.
– яка вчить тільки приватної молитви, бо виховує майбутніх егоїстів
Я не хочу бути в Церкві, яка …
– яка відчитує тексти молитов немов заклинання, бо виховує шаманів і ворожбитів
– яка не виховує приватних відносин з Богом, бо творить з тебе сіру масу формальних і поверхневих прихожан
– яка говорить багато про Бога, але не несе живої присутності Бога, яка вчить сперечатись і доказувати, переконувати і відстоювати свою думку, бо виховує з тебе члена якогось наукового товариства,
– яка вчить тільки сліпого послуху, бо виховує майбутніх рабів
– яка не провадить духовного життя поза храмом, бо виховує закритих в собі сектантів та релігійних ув’язнених.
Я не хочу бути в Церкві, яка …
– яка лише говорить про гріхи і недоліки, і замовчує про чесноти і чудесну дію Бога в наших немочах, бо це зборище депресивних і жалюгідних неуспішників
– яка строго вимагає виконувати обряди і приписи, бо виховує досконалих релігійних фанатиків.
– яка більше довіряє паперовим документам ніж живому свідченні, бо виховує бюрократів і формально правильних адептів
– яка постійно наголошує на соціальному служіння, бо виховує самодостатніх альтруїстів і беззмістовних волонтерів
– яка хоче бути всюди присутня і завжди популярна, бо виховує популістів і залежних до марнославства.
Церква, яка хоче бути сучасною і пристосованою до теперішньої культури людей, яка хоче всім вгодити з індивідуальним підходом і вирішити всі проблеми людського життя, турбується про комфорт та потреби, яка слідкує за рейтингом та статистикою, яка стає все більше і більше людською,
така церква буде мати майбутнє чи така церква приречена до самознищення?
Церква, яка стає в опозицію до сучасності, яка закривається у традиційності перед кожною новизною і сумлінно ідеалізує надбання минулого, яка бачить ворогом усіх, хто є іншим, відмінним, яка постійно відчуває себе в небезпеці і постійно перебуває в страсі, яка постійно акцентує на своїй правильності і бездоганності, яка скеровує до вищих і недосяжних ідеалів та дорікає за упадки та відступлення,
така церква буде мати майбутнє чи така церква приречена до самознищення?
А якою ж має бути теперішня Церква, правдива і оригінальна, ідентична і реальна, Божа і людська, відкрита і об’єднуюча?
але я все ж таки….
Я шукаю за Церквою,
яка покаже мені правдиве обличчя Христа,
яка обійме мене правдивими обіймами Христа,
яка поведе мене правдивими стежками Христа,
яка стане для мене місцем зустрічі з Христом.
Я кожного разу, коли приходжу до храму, в сім’ю, до групи друзів християн, я постійно шукаю за Церквою, я так хочу відчути себе в Церкві, відчути себе частиною Великої Церкви,
я просто переконаний,
що Церква це не тільки Я, не тільки Ти,
це тоді, коли Ми разом: БОГ+МИ