Помноження може бути також і через ділення, щоб пригадати про жертвенність Бога

Дорогі браття і сестри, сьогодні ми згадаємо про чудо, яке стосувалося всіх людей одночасно. Попередні свідоцтва були часто окремих людей.
Згадуємо про чудо, про яке ніхто не просив, що є черговим підтвердженням Об’явлення Божого милосердя людям.
А все мало особливі умови
Ісус після того, як дізнався про смерть Івана Хрестителя, захотів бути на самоті, а радше у тісній злуці із Отцем. Навіть, якщо всі очікували від нього різкої відповіді у вигляді помсти, або ж навпаки якоїсь втечі інші краї. Ісус обирає тиху місцевість піти на гору молитись.
Він змінює свої плани через те, що бачить, як люди пішли за Ним у пустинне місце. Милосердиться над ними. Немовби залишає на стороні свій біль, свої потреби і далі залишається бути із потребуючими.

Наступним виявом милосердя було те, що Він бачив їхні потреби.
Не залишився засліплення своїм болем. І коли апостоли, придумуючи причину відпустити людей, щоб на кінець отримати заслужений відпочинок, Ісус їм сказав далі залишатися з людьми.
Дайте ви їм їсти – означало залишитися з ними.
Логіка зраненої гріхом людини, яка потрапляє у складну ситуацію, схиляється до егоїзму: кожен хай думає сам за себе. Так і з’явилась приказка: сильніший виживає. Чи не нагадує це логіку тваринного світу, де відсутній розум, де є воля інстинктів?
Небезпека людини, яка віддалена від Бога є в тому, що вона все рівно хоче когось наслідувати.
Наслідувати тварин – це вихід із цієї ситуації?
А може простіше покаятися і повернутись до Бога?
Ісус нам нагадує про Божу логіку, в якій ми були створені – логіка жертвенної любові.
Це тоді, коли ти даєш себе іншим. Коли даємо себе один одному і залишаємось разом.
Чудо помноження відбулось в атмосфері ділення: хтось поділився тим, що має, Ісус поблагословив це, апостоли давали це людям і так була спільна радість.
А якщо би Ісус послухав учнів?
Ніхто би не здивувався – ми звикли жити таким тваринним мисленням, що кожен сам за себе.
пройшло дві тисячі років, чи щось змінилось?
Важко сказати … але факт того, що в такому розвинутому суспільстві, хтось робить висновок, що ми пішли від тварин, бо у нас таке мислення і в нас тваринна поведінка – ось це насторожує!
Тому тепер маємо багато атеїстів не через те, що вони дійсно не вірять в Бога, а через те, що цей світ все менше нагадує про присутність Бога, а більше нагадує про тваринний спосіб життя, а бо вже технологічний.

Ісус у чуді помноження нам далі нагадує, як пригадати світові про Бога милосердного!
Але тут потрібно тих відважних, котрі почують слова: Дайте ви їм їсти, тобто не втікайте – будьте з ними з тим, що маєте.
Ти відважний поділитись із тим, що маєш?

 

Катехизм