Хай Бог тебе благословить

Той, хто пережив правдиву зустріч, той завжди буде пам’ятати її

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ 29 Січня, 2022. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Дорогі браття і сестри у Христі, вже третю неділю ми згадуємо про зустріч Христа із потребуючими людьми. Спочатку ми згадували про багатого юнака, потім про Сліпого, який сидів край дороги Єрихону, а тепер згадуємо про зустріч із митарем Закхеєм вже в самому місті.
Всі зустрічі наштовхують на думку, що спасіння цих людей залежало від зустрічі із Спасителем.
Кожна людина, яка приходила до Христа, мала свою особливу потребу у спасінні, але не кожен прийняв її. Минулого разу ми звертали увагу на слухання. Пригадуємо, що уважне слухання впливає на наше життя. І саме ми вибираємо кого будемо уважно слухати і відповідно вибираємо того, хто має вплинути на наше життя.
Також ми звертали увагу на те, як можна обманювати людину, яка з нами спілкується, через лукаве, тобто неправдиве слухання. Така лукавість не приносить користі нікому: ні тому, хто говорить, ні тому, хто слухає. Тому нам потрібно остерігатися у нашому повсякденному житті подібної лукавості, щоб це не позначилося на наших стосунках із Богом. Ті, котрі не вміють чути ближнього свого, як вони почують голос Божий? Якщо вони не є уважні до ближнього свого, тоді як вони можуть бути уважні до Бога?
Ми фізично можемо бути перед людиною, але внутрішньо можемо бути закритою перед нею і можемо, навіть, її виключити із свого життя.
Ось, живе людина з нами, спілкується з нами , зустрічається з нами, але насправді не є з нами, бо живе у своєму закритому світі. Водночас ми можемо зробити з нею щось подібне – можемо її виключити із нашого життя, не пустити її у наш світ, або ж ізолювати її від інших.
Звичайно, що на це ми маємо багато оправдуючих причин і навіть логічних пояснень, а інколи говоримо, що це  для добра всіх. Але це так є в дійсності?
Правдива зустріч перемінює
Сьогоднішня історія про зустріч Ісуса із Закхеєм показує сміливий крок Спасителя до людина, яка маючи все: владу, славу, багатства, насправді потребувала спасіння – жити в повноті життя. Цей забезпечений чоловік жив у Єрихоні, але його ніхто не любив там, і не сприймав. Всі були закриті до нього. Звісно, що була причина – він був митарем, публічним грішником, зрадником народу, а ще мабуть мав фізичні недосконалості. До таких людей ніхто не ходив у гості, ніхто не хотів розмовляти з ними, але, якщо вже обставини змушували, то все робилось лише поверхово, як ми кажемо: як-небудь, або зараз якоїсь вигоди.
Але чи такі несправжні стосунки творять переміни у нашому житті на краще?
Скоріше всього, що – ні!
Виключати із свого життя людей – це ознака безнадійності.
Що ми переживали, коли з нами з різних причин поводились у подібний спосіб? Що ми відчували?
Коли Закхей зустрів Христа і почув, що до нього Ісус звернувся по імені, що напросився до його дому, що їв із ним і слухав його, то це дуже вплинуло на життя Закхея, ще вчорашнього грішника із грішників, а тепер того, хто прийняв спасіння.
Нам не відомо, що саме Ісус йому говорив, повчав, якщо це було(?), але ми знаємо із цієї історії та з нашої особистого життя, що правдива зустріч перемінює людину, а виключення тільки віддалює і творить ізоляцію на погибель.
В цій історії були люди, котрі викрикували, робили шум, а для чого? Дізнаємось, що не для того, щоб спасти людину, але щоб осудити, щоб залишити в ізоляції.

Що відчув цей Закхей, коли нарешті хтось звернув на нього увагу і проявив жест любові? Його почули, його прийняли, і нарешті стали правдиві стосунки!
Це дало йому надію на краще, дало йому мужність зробити зміни в особистому житті. Він нарешті відчув, що його хтось прийняли, що його полюбили, що він тепер не сам. Його історія життя змінилась.
Церква – інклюзивна чи ексклюзивна?
Готуючись до синоду, до синодальних слухань, ми маємо бути уважні один до одного, відкриті та мужні прийняти іншого, наслідуючи приклад нашого Спасителя.
Звернімо увагу, що у кожній зустрічі, у кожній розмові ми можемо бути:
1. Пасивними, неуважними і лукавими і це буде тільки погіршувати наші стосунки.
2. Можемо бути тими, які залежні від іншого і тоді будемо у всьому підтакувати, погоджуватись та бути немов дзеркалом для іншої людини, щоб “все було добре”.
3. Коли спокусимось бути критикунами, суддями, аналітиками, професорами, тоді відчуємо, що життя іншої людини є для нас тільки, щоб показати свою кращість перед ними і виявити їхню гіршість.
4. Але кожен з нас шукає правдивої зустрічі, правдивого спілкування. Правдивість поведінки виражена у свободі бути самим собою та дозволити ближньому бути самим собою. Це тоді, коли твориться справжній діалог, де є взаємна повага і взаємне слухання. Де твориться єднання любові. Де, кожен має нагоду пізнати іншого і на зустрічі із іншим від себе пізнати краще себе: свої добрі сторони та сторони до покращення. Саме після такої правдивої зустрічі тти і тільки ти робиш про себе висновки і сповнюєшся бажання бути кращим.

Щасливий Закхей, що зустрів Христа і повірив Йому. Передання каже, що саме він став одним із перших єпископів, який ціле своє життя посвятив на служіння убогим і потребуючим. Той, хто пережив правдиву зустріч, той завжди буде памʼяти її.

 

Є три історії
1. Про багатого юнаком, який зустрів Ісуса, і до кінця не знаємо чи та зустріч перемінила його…
2. Зустріч із сліпим юнаком із Єрихону, і знаємо, що він прозрів.
3. Зустріч із малим чоловіком на імʼя Закхей.



Ключові слова до цього допису:

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.