дорогі браття і сестри у Христі, читаючи чи слухаючи розповідь Лк. 38 зач.; 8, 26-39. про Герасин-околицю, відразу навіюється страх. Адже зустріч із біснуватою людиною викликає особливе відчуття переживання, бо не знаєш що від неї чекати, але все ж таки треба бути обережними, щоб не наразити себе на небезпеку.
Можемо тільки уявити, що подібне відчуття страху панувало у кожного, хто наближувався до цього місця. Це означало, що краще уникати таке місце, де є такі люди. Мабуть єдині, хто наближався до цього місце – це були свині, тварини.
Але одного дня на цей берег прийшов Ісус із апостолами і все перемінилось. Це небезпечне місце стало місцем Божої любові. У любові нема страху, але хто має страх той немає любові. Любов проганяє страх і страх може прогнати любов. Це все те, що ми бачимо у цій історії.
І це все показує, що людина вирішує як їй жити: жити в любові чи жити в страсі. Від людини залежить, де вона хоче жити: жити в середовищі страху чи жити в середовищі любові.
Дивно, що в цій історії, того кого вважали останнім у суспільстві все ж зумів зустріти і прийняти Христа, а ті хто вважали себе кращими, Христа не прийняли і вигнали його геть із своїх околиць, навіть не подякувавши за той спокій і мир, який Ісус їм залишив.
У цій війні все більше використовується страх!
У цій війні все більше стає ясніше, що агресор вживає метод страху, хоче, щоб його боялись, щоб потім цим страхом диктувати свої умови. Опір вільних людей, солідарність, яку ми зараз переживаємо, зруйнували плани агресора і ми платимо високу ціну, щоб мир і спокій повернувся у нашу землю.
Останнім часом ми зустрічали багатьох людей, які спочатку нам співчували, але потім вони мали відвагу висловити своє захоплення нами, бо попри все бачимо, чуємо і пережили ми далі залишаємось стійкими і маємо віру у краще майбутнє!
це можна пояснити тільки одним – безстрашність, яка народилась від любові до людей, до батьківщини, до Бога, котрий дав нам цю землю.
Останнє нащо хочеться звернути увагу – це смиренність Ісуса.
Після того, як його вигнали із тих околиць, він не відповідає агресивно. Бо любов не може чинити насильства. Водночас Ісус не хоче відмовитись від продовження місійного діла. Він залишає цього “останнього у суспільстві”, щоб він став першим, хто буде звіщати Добру новину. Божа любов понад усе! Її можна зупинити, але вона буде намагатись обійти ці перешкоди, щоб принести спасіння кожному.
Без сумніву не було легко вернутись колишньому біснуватому до тих, хто його обминав і не хотів з ним мати нічого спільного. Без сумніву не було просто покинути самотність вернутись до спільноти. Без сумніву саме його проповідь і свідчення були найкращими, щоб показати силу Любові, яка проганяє страх.
Тому наповнюймось Божою любов’ю і проженемо страх, приймаймо людей, які несуть нам любов і не відкидаймо їх, а у свою чергу сповнені любові не оминаймо тих, котрі потребують любові, щоб і вони стали тими, котрих Господь покличе на місію: звіщати те, що Бог зробив для них!