Дорогі браття і сестри у Христі,
Воскресіння Христа – це надія, яка скеровує наш погляд у майбутнє, у радісне майбутнє.
Минуле вже немає сили, бо нас все більше захоплює те, що Бог приготував кожному з нас.
Воскресіння Христове – це Божа Воля, яка виявилася для людства, щоб ми відвернулись від грішного минулого і поглянули у вічне майбутнє із великою надією на вічну радість. Гріх залишає після себе смуток і журбу. Смерть – це наслідок гріха і тому кінець людського життя супроводжувався смутком. Похорони в минулому тривали кілька днів, а інколи тижнів, щоб показати журбу за померлим, щоб якось продовжити ще на якийсь час його присутність.
Але Христос Своїм воскресінням нам дав інше розуміння смерті: смерть- це, як виявилось, перехід до вічного життя, це очікування на воскресіння нашого фізичного тіла, це повернення до втраченого Раю, це повернення до радості бути з Небесним Батьком.
Тому ми запрошенні дивитись вперед, у майбутнє.
На те Христос прийшов, щоб нас звільнити від тягару грішного минулого, від пошуку винних, від думки про покарання за якийсь гріх, хто зна в якому поколінні.
Християни покликані жити поглядом надії і продовжувати скеровувати погляд інших до майбутнього, і в цьому може допомогти нам віра у воскреслого Христа; а це слухати Його і виконувати Його настанови.
Зауважте, що віра – це рішення дивитись у майбутнє.
Завдяки вірі наше теперішнє життя розриває залежність до минулого і скеровує свій погляд у майбутнє.
Віруюча людина не може бути ностальгиком за минулим. Минули воно вже минуло, і вернеться тільки тоді, коли ти будеш його згадувати.
А навіщо нам жити минулим, яко вже нема, якщо нас чекає майбутнє, яке нам Господь приготував?
Віруюча людина сповнена очікуванням всього того, що виявляється у задумі Божому.
Зауважмо, що Бог, створюючи людину, дав їй очі спереду, щоб дивилась вперед, щоб крокувала вперед.
Сьогоднішня історія про чоловіка сліпого зроду показує, яка була нездорова духовна культура того часу.
Люди більше звертали увагу на минуле, на причину, на все те, що немов дає відповідь і пояснення ситуаціям життя, але не змінюють життя.
Апостоли цікавились минулим, бо були так навчені, щоб шукати причини. І коли би отримали відповідь, то на цьому би все скінчилось.
Люди дізнавшись про зцілення чомусь не раділи, а навпаки шукали в минулому якихось причин, щоб оправдати свої затверділі серця, які не могли розділити радість, і звинуватити Спасителя у якомусь грісі.
А Христос намагався скерувати всіх до майбутнього, його слова говорили про те, що має бути і стались зміни. Христос постійно каже, що маємо робити, щоб було по-іншому. Запрошує нас до змін, а не до пояснення причин в минулому.
Ісус приніс нам Спасіння від гріха, а не пояснення, за яким слідує звинувачення. Ми Його називаємо Спаситель – бо Він дійсно спасає нас від духовної небезпеки і дарує нам життя, життя в повноті, яке ми можемо мати, коли зробимо те, що Він нам говорить.
Ось тому дуже важливо слухати Бога і виконувати Божу волю, якщо хочемо жити у правдивій радості тут на землі і мати вічне життя.
Ось так, діла Божі будуть виявлені не тільки на тому чоловікові, а над кожним з нас.
А наступного разу, коли станеться, якась трудність у твоєму житті і смуток підкрадеться до тебе, то ти пригадай цю історію і скажи: “Боже, які Твої діла мають виявитись на мені? Я тебе слухаю!”