Дорогі браття і сестри у Христі, сьогоднішнє Євангеліє (Мт. 2, 13–23) ставить нас перед парадоксом. Ми бачимо Пресвяту Родину у момент їхнього найбільшого благословення – Бог став людиною і замешкав серед них. Здавалося б, час сповнення обіцянок має бути часом спокою та торжества, але життя Йосифа і Марії виявилось не таким простим і безпечним, тай торжество тривало недовго. Так виходить, що бути “благословенними” для них не означало уникнути земні тривоги, небезпеки чи раптові переміни.
Цей короткий уривок Євангелії показує, що з Божою волею погодились не всі, не всі сказали з Марією і Йосипом: “Нехай буде воля Твоя!” Цар Ірод, ведений злом та власними амбіціями, забажав змінити Божий план спасіння через жорстокість і смерть. Це постійна боротьба: людина, яка хоче, щоб “було добре тільки їй”, стає на шлях руйнування. І Бог, Котрий хоче спасіння для всіх, і Він здатен вивести добро навіть із найнапруженіших обставин, в яких знаходяться люди, які Йому довіряють.
Святий Йосиф постає перед нами як взірець вірності у час несподіваних змін. Він не сперечається з Ангелом, не нарікає на те, що його плани зруйновані, що треба посеред ночі покидати дім і стати біженцем. Він слухає. Він приймає обставини зі смиренням, бо знає, що його веде Бог. Пречиста Діва Марія також показує приклад тихої покори. Ми не чуємо жодної згадки про те, що вона була не згідна з Божою волею. Вона йшла за Йосифом.
По-особливому вражає те, що Сам Бог в Сині Людському дозволив Собі коритися людським обставинам (небезпека життя, вигнання, скитання на чужині), і врешті – це все підтвердилось словами пророків – Бог у Своїй покорі, Своєю Премудрістю перевершив злі наміри людей.
У теперішній час ми також маємо різні випробування, які приходять від лихої волі людей. Цілий наш народ терпить від злих пожадань сучасних Іродів. Ми стали подібні до Пресвятої родини: перебуваємо в небезпеці життя, переслідувані, ми покинули свої оселі, скитаємось далеко від рідної землі, … Але не тільки в цьому ми можемо бути подібні до Них. У час випробувань Йосиф, Марія та Ісус показали нам достойний приклад, і ми можемо у цьому уподібнитись до них.
*Синодальна Спільнота: Шлях разом крізь зміни*
Ми, як Церква, є спільнотою, яка покликана наслідувати Пресвяту Родину. Наші сім’ї та наша духовна родина часто потрапляють в ситуації, коли плани руйнуються, а обставини змушують нас “тікати у свій Єгипет” – у невідомість, страх чи випробування.
Спільнота, що слухає посланців: Йосиф почув голос Бога через Ангела. У синодальній спільноті ми вчимося чути Божий голос один від одного. Чи здатні ми розпізнати Божу підказку в словах ближнього, коли наше життя різко змінює напрямок?
Вибір між життям і смертю: Історія Ірода та Йосифа – це історія вибору. Ми також щодня обираємо: або триматися за свої плани ціною конфліктів і руйнування стосунків (шлях Ірода), або зі смиренням прийняти Божу волю, яка веде до збереження життя і спасіння (шлях Йосифа).
Довіра в дорозі: Синодальність – це шлях разом. Коли плани міняються, страх самотності зростає. Але Пресвята Родина йшла разом. Наша спільнота має стати тим місцем, де жодна зміна в житті людини не змусить її почуватися покинутою, самотньою.
Бог може все повернути на добро, але для цього Йому потрібна наша довіра – така ж тиха і дієва, як була у святого Йосифа, у Марії та Ісуса.
*Завдання* (запрошення до ділення)
Запрошуємо вас до спілкування, щоб поділитися своїм духовним досвідом.
- Поділіться тим, як ви зазвичай реагуєте на раптові життєві зміни? Особливо в моменти, коли ваші ретельно вибудувані плани руйнуються в одну мить? Що ви відчуваєте у той час?
- Пригадайте ситуацію, коли ваші плани змінилися всупереч вашій волі. Кого ви вважали “винним” у цьому тоді, і як ви дивитеся на цю ситуацію зараз, з певної часової відстані? Чи побачили ви там Божий промисел?
- Що саме допомагає людині зберегти внутрішній мир і прийняти зміни у складних, а часом і трагічних ситуаціях? Де ви шукаєте опору, коли “земля тікає з-під ніг”?
*ЗАВЕРШАЛЬНА МОЛИТВА*
Господи Ісусе Христе, Ти Той, Хто в дитинстві пізнав гіркоту небезпеки, переслідування і вигнання. Дякуємо за приклад Пресвятої Родини, яка навчила нас, що ознака Твого благословення – це не відсутність проблем і трудностей, а – це Твоя присутність поруч із нами у кожному випробуванні, що дає нам мир у душі і зберігає любов між нами.
Святий Йосифе, навчи нас слухати голос Божих посланців посеред шуму наших тривог, клопотів і переживань. Дай нам мужність прокидатись, вставати і діяти, коли Бог закликає нас до змін, навіть, якщо шлях життя видається складним і незрозумілим.
Боже, допоможи нашій спільноті бути місцем підтримки для кожного, хто переживає важкі переміни.
Настанови нас не шукати винних, щоб засудити їх, а шукати Твою волю, щоб спастися. Світлом Твоєї любові допоможи нам відрізнити те, що ми можемо змінити, від того, що маємо прийняти від Тебе з довірою.
Нехай у наших сім’ях і у нашій парафіяльній родині збудуться слова Твоїх пророків, і нехай через нашу вірність світ пізнає, що Ти є Бог, Який відвідує народ Свій і веде його до безпечного Назарету – Твого Царства. І будь благословенний, наш Боже, у нашій спільноті завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.Амінь.