Дорогі у Христі, сьогоднішня розповідь розпочинається з того, як Ісус увійшов у човен і відплив до свого міста. Це сталось після того, як Його попросили відійти з тих околиць. Про це ми роздумували минулого разу. Читаючи, як далі розвинулись події, ми можемо дивуватися Христові, бачачи, як спокійно і впевнено Він продовжує свою місію. Нам може здаватися, що після такого неприйняття в Нього мала б з’явитися образа, розчарування чи навіть зневіра. Але нічого подібного в Ісусі немає. Чому?
Вірю, що Він залишається вірним Отцеві, вірним місії, яку прийняв, на нього не влинула поведінка невдячних людей.
Ісус показує приклад як треба постійно довіряти Небесному Отцеві.
І наслідком цієї довіри є дивовижне відкриття: якщо тебе проганяють з одного місця, то Господь уже приготував для тебе інше, де на тебе чекають. Саме так сталося і цього разу. Коли Ісус повернувся до свого міста, там на Нього вже чекав розслаблений чоловік, який довгий час був прикутий до свого ложа. Чекали й ті, хто з вірою приніс його до Ісуса. Його там потребували!
Ми бачимо, що Христос не зневірюється, не знеохочується, не витрачає час і сили на те, що не є згідне з Божою волею, а продовжує бути вірним своєму покликанню. І навіть тоді, коли стикається з незаслуженою критикою та звинуваченнями книжників, Він не перестає перебувати в любові. Божа любов настільки велика, що приймає навіть людські докори і погане ставлення. Тому Ісус і запитує їх: «Чого лукаве думаєте в серцях ваших?» і потім запрошує їх до роздумів…
Це відкриває нам усвідомленням того, наскільки важливо залишатися вірними своєму покликанню і своїй місії, не дозволяючи людським словам визначати наш шлях.
Той, хто живе Божою волею, не керується людським схваленням чи осудом, а довіряє Господові. Бог є початком і продовження всього.
Вертайся до свого дому, але вже іншим.
Наприкінці Ісус говорить оздоровленому:
«Встань, візьми твої ноші і йди до свого дому». Це дуже промовистий образ і для кожного з нас. Те, що було місцем людського безсилля, стає знаком любові друзів та Божої сили. Те, що було причиною до лихих думок, стає свідченням як люди всі славили Бога. Зустрівши Ісуса це юнак повертає своє покликання жити без гріха і жити у повноті свого життя!
Дорогі браття і сестри, запрошую кожного з нас почути сьогодні ці слова, звернені особисто до кожного, хто має якийсь тягар. Христос говорить нам: «Повертайся до свого дому, але іншим без гріхів, без того, що тебе робило розслабленим».
І нехай те, що колись було місцем твого болю, твоєї поразки чи нещастя, стане у твоїх руках свідченням того, що Господь торкнувся твого життя, оздоровив тебе і подарував тобі новий початок.