Церковний хор та його особливості

Коли ми згадуємо про хор, то обов’язково найпершим приходить на думку група людей, які об’єднані у співі. Так саме спів об’єднує тих, котрі залишають свої різні заняття і єднаються в єдиній мелодії та єдиних слова, щоб стати об’єднаними.
У церковному хорі люди об’єднуються не тільки бажанням співати, а ще й бажанням служити Богові. Саме це є основною ознакою церковного хору. Група віруючих людей, яка об’єднуються довкола Бога, щоб Його прославити. Таке особливе служіння сьогодні зайняло почесне значення у Богослуженнях.

Церковний хор нагадує хор ангелів, які постійно перебувають довкола Бога і прославляють Його за всі Його діла. Наш Творець настільки захоплює Своїм ділами, що неможливо спокійно споглядати цю красу як вияв Його Любові, тому ангели переповнені цієї радості служать Богові, віддаючи Йому всяку славу, честь і поклоніння.
Церковний хор на подобу ангелів теж покликаний до цього служіння: віддавати Богові всяку славу, честь і поклоніння.

В час Божественної Літургії та інших Богослужень на заклик священика церковний хор допомагає цілій церковній спільноті звершити Святе Дійство – участь у Благословенному Царстві. Особиста молитва хориста, його постава у поєднанні з іншими хористами впливають на характер церковного співу, бо об’єднують весь люд Божий в єдиному Дусі. Ведені єдиним Духом захоплюють інших у тому ж Дусі, щоб всі стали одно.
Покликання духовних співців – це також шлях особистого спасіння, адже маючи цей дар слуху і голосу, жертвуємо Його на благо інших. Це є вияв любові, що інші користаючи з цього дару, могли краще пізнати Божу велич.
Духовні твори – це святі твори, які Свята Церква прирівнює до молитви. Нічого, що не є корисним Спасіння не може бути виконано церковним хором, бо сам статус хору викликає максимальну довіру. Тому і виконання духовних творів має мати молитовну поставу – хор не виконує твори того і того, а творить молитву, закликає інших до молитви – до зустрічі з Богом.

Живучи у світі маємо покликання свідчити про Духовне, або втратити його.
Бути хором, співати – вже стало професією, за яку можна отримати гроші. Відповідно з’явились такі вислови: хто платить, той замовляє музику. Як ми знаємо, що не тільки замовляє виконання, але навіть може замовити і її написання. Тому натхненням для такої “професії” можуть бути не тільки духовні сторони, але також і матеріальне. Що у свою чергу може вплинути наскільки ці дари можуть бути дарами на користь життю людини. Адже музика, текст, спів впливають на життя тих, котрі слухають – душа народу. Чим наповнюємо цю душу?
У церковному житті однозначно, що це ніколи не має перетворитися у так званий “професіоналізм”, де служителі Бога будуть виконувати “чиїсь” замовлення чи що інше. Не для цього люди йдуть до храму чи збираються разом. Єдиним натхненням є Дух Святий, який буде заступатися за нас голосами невимовними.

Церковний хор, як група віруючих людей має свідчити світові цьому Бога і пригадувати, що ці дари є на служіння Спасінню людству, але його упадку. Церковний хор свідчить духовні цінності і пригадує творінню про Творця і Подателя усякої доброти.
хоча є небезпеки, коли світський дух входить до церковного хору і тоді, цінності духовні можуть поступово замінятися на світські, ті, що дорогі цінностям безбожному світу.

Проблеми починаються, коли в хорі співають не першої цілі: прославити Бога і послужити церковній спільноті, а щоб показати свої кращості, виділитися серед інших і реалізувати себе, чи навпаки, щоб сховатися за плечима інших. Тобто, коли починаються прояви егоїзму і звернення уваги на себе.

Хочу зауважити, що є великі відмінності між світським хором та церковним
Церковний хор – це спільнота віруючих людей, зібрані задля прослави Божого імені, а не симпатиків та любителів співу, що збираються задля особистого задоволення чи особистої прослави.
Церковний хор свідчить на землі великі діла Божі, а даром красоти голосу служить і воздає подяку Богові. Тому Церковний спів – це перш за все молитва, а не концертний виступ. Це перш за все діло Бога, який зворушує наші почуття до Єдності із Творцем. Це перш за все вознесення душі до Бога, а не до присутнього слухача.

Дирегент церковного хору: пан чи слуга ?

Це не лідер, який формує довкола себе своїх послідовників і веде їх до вершини популярності та творчого успіху. Це слуга, котрий прийшов служити Богу поруч з іншими. У нього особливе служіння – служіння єдності, бо має об’єднати хористів між собою, хористів із священиком, хористів із цілою церквою, щоб разом служити Богові.
Насправді його увага має бути звернена на цілу церкву. Адже спільна молитва – це молитва усіх. Хористи – це лише ті, хто краще співає. Богові дається найкраще. Тому найкращі – це ті, хто показують приклад і ведуть за собою, але ведуть усіх.
Для цього він має бути відкритим як до окремих членів хору, так до священика і до цілої церковної спільноти. Це буде можливе, якщо керівник хору, буде відкритим до Святого Духа і Ньому станеться Єдність Церкви. Особиста духовість дуже важлива, яка стає частиною духовості Церкви – живі відносини з Богом будуть підтримувати живе служіння.