Запитання у духовному житті

Бог своїм Словом постійно торкає серце людини і спонукає її до діалогу з Ним.
Коли Бог промовляє до людини, тоді часто виникають запитання.
Запитання – це запрошення до пошуку. Інколи ми думаємо, що запитання – це наш вияв цікавості, щоб отримати відповідь на незнане нам.
Діти від самого малку запитуються, а потім перепитуються, а потім немов граються із дорослими своїми запитаннями. Насправді вони шукають контакту, єдності, залучення.
Багато наших запитань – це вияв нашого бажання бути поруч із тим, кому ми довіряємо. Зауважмо ми запитуємось у тих, кому довіряємо.
Отож запитання – це не тільки форма звертання, щоб отримати відповідь, незнану інформацію – це дійсно щось більше, а що саме?
Запрошую до роздумів на запитаннями в нашому житті.
Щоденні – це які?
Важливі, основні – чому?
Пусті, нерозумні – а хто сказав?
Неправильні, недоречні, незрозумілі і т.д….

Перші запитання і перші не вірні відповіді
Цікаво звернути увагу, що в Раю не існувало запитань. Все і всі перебувати і цілковитій ясності і не було жодної прихованості. Тому не було потреби щось запитуватись, адже ула цілковита єдність із Джерелом всякого пізнання. Першим хто дав запитання – це був злий дух, яки підло поставив під сумнів  Божу волю,  Запитання від злого мають злий характер. Такі запитання є підступні і мають на меті тільки посіяти сумнів і посіяти замішання. Ось і є ознака запитання, які є диявольського походження – вони не шукають ясності і миру.
Бог перший раз використовує звертальну форму: “Адаме , де ти є? “. В цих словах є турбота і є запрошення до зустрічі.

Запитання – це привілей розумної істоти.

Запитуватись можуть тільки розумні істоти. Ті, котрі не користуються розумом, позбавлені можливості ставити запитання. Адже, щоб запитатись, потрібно задіяти ряд розумових дій: оцінка ситуації, самостійні зусилля до пізнання незнаного і врешті – це спроба подолати незнання  через звернення до того, хто може вирішити цю трудність.

Запитання можуть бути відкриті і закриті?

У науковому світі запитання звели до до двох форм: закритої і відкритої. Закриті запитання мають обмеженні відповіді. Наприклад: “Так”, або “Ні”. А відкриті можуть мати розширені відповіді із поясненням, обґрунуванням, деталізацією, тощо.