Ісус сказав: «Коли перебуватимете в моїм слові, ви дійсно будете моїми учнями й спізнаєте правду й правда визволить вас» Ів 8,31. Особливий наголос на цих словах був пророцтвом, про те, що «Постануть з поміж вас лжепророки і будуть зводити вас». Так і сталось, Церква Христова через цілу історію свого існування постійно веде духовну боротьбу. Ця духовна боротьба є різною: найперше це боротьба її членів, окремих християн, із спокусами цього світу. І друга боротьба – це боротьба із гуртом людей, які мають за мету знищити Тіло Христове. Так, як сатана хотів звести Ісуса на пустині, так подібно різні злі сили хочуть знищити Церкву. Такі нищення були і є відверті: через кровопролиття, заборону, переслідування. Також є нищення потаємні. Вони є замасковані, проявляються в єресях, внутрішніх ворожнечах, тобто у всьому, що веде до розколу і віддалює від Бога. Читати далі Торжествуємо і почитаємо
Прекрасний задум Творця виявляється у тому, що люди потрібні одне одному. Зауважмо: щоб самим мати повноцінне життя, ми потребуємо помочі від іншого. А ще звернімо увагу: такої допомоги ми потребуємо не лише на один раз, але постійно. Така взаємодопомога нас немов зв’язує між собою. Отож, ми потрібні один одному.
Блудний син прагнув незалежності і віддалився від батька . Лук.15,11
Двоє прийшли у храм молитись (Лк 18,10-14), обоє звертались до Бога, але не обох Господь вислухав. Дивлячись не цей факт, можемо може запідозрити, що Бог несправедливий? Одних вислуховує, а інших? Таке обурення звичайно має основу для такої думки, хоча така основа є однобічною. Подивімося з іншої сторони. 
У попередніх роздумах про віру було досить чітко вказано на те, як важливо мати віру. Віру, що дає життя духовне (в історії про багато юнака ) і фізичне (історія про сліпого жебрака). Може дехто, почувши чи прочитавши ці слова, захотів мати віру? Отож, потрібно звернути увагу на наступну історію із чоловіком на ім’я Закхей (Лук.19. 1-10), котрий почув, роздумував у своєму серці і зробив підтвердження своєї віри – почав жити вірою.